За відповідний законопроект Андрія Павловського і Юрія Одарченка (фракція «Батьківщина») проголосували тільки 170 народних депутатів. Варто зазначити, що цей документ пропонував примусово знімати кошти з банківських рахунків боржника, крім рахунків, на які здійснюється зарахування заробітної плати, пенсій та інших соціальних відрахувань, за умови, що залишок на рахунках не перевищує трьох мінімальних зарплат на день. Але депутатам така норма не видалася дієвою. Тож тепер неплатники комуналки мають або розрахуватися за свої борги, або держава через суд забере у них майно, щоб погасити ці борги.
Те, що проблему комунальних боргів слід вирішувати, знають всі. Але на рішучі кроки влада ніяк не наважувалася. Тож суми боргів зростали. За даними Державної служби статистики (Держстату), у липні 2013 року заборгованість населення з оплати послуг ЖКГ хоч і скоротилася на 3,5%, але все ще становила рекордні 11,2 мільярда гривень. В середньому прострочення з оплатою за комуналку становить 3,4 місяця. Серед регіонів найвищий рівень оплати за житлово-комунальні послуги спостерігався у Закарпатській, Сумській, Львівській, Кіровоградській та Черкаській областях (119,2—111,6%), найнижчий — у Волинській області, у містах Києві та Севастополі (101,2—101,8%). Середні нарахування за житлово-комунальні послуги на одного власника особового рахунку у липні 2013 р., порівняно з відповідним періодом 2012 року, збільшились на 3% і з урахуванням електроенергії (із розрахунку 150 кВт.год.) становили 242,7 гривні. У липні 2013 року, за даними Держстату, борг за три місяці і більше мали: за централізоване опалення та гаряче водопостачання — 27,2% власників особових рахунків, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій — 21,6%, централізоване водопостачання та водовідведення — 18,7%, газопостачання — 18,7%, вивезення побутових відходів — 18,6%. Упродовж січня-липня цього року з населенням уклали 44,4 тисячі договорів про погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 145,5 мільйона гривень, з яких погасили 98,3 млн грн.
Колишній міністр ЖКГ Павло Качур підтримує депутатів. «Сьогодні навіть малозабезпечені мають варіанти погашення комунальних боргів... Усі ці механізми прописано в системі субсидій. Хто може — платить, хто ні — той отримує державну субсидію. Є і механізм реструктуризації боргів. Людина має варіанти, але чому не використовує їх — це інше питання. Тому я підтримую депутатів, бо зараз йдеться про фінансову дисципліну», — говорить він «Дню».
Відмова депутатів від запровадження мораторію покращить платежі за комунальні послуги, вважає він. «Щойно подають до суду про стягнення боргів, то 95% не очікують рішення суду, а йдуть і платять. Думаю, що продаж майна буде», — висловився він. На думку Качура, чинна система субсидування в Україні дозволяє подаватися на отримання субсидії, якщо платежі за комунальні послуги становлять 15% від доходу сім’ї, а для сім’ї з двох пенсіонерів цю планку знижено до 10%. За його словами, субсидії в Україні сьогодні отримують 8—9% населення. Цього не достатньо. «Я думаю, що це мало для нашої системи. Субсидії мають отримувати 20% всього населення», — говорить Качур.
Нагадаємо, що за перше півріччя субсидій призначили на суму 61,5 мільйона гривень, що на 16,8 мільйона гривень (або на 21,5%) менше за аналогічний період 2012 року. За даними Держстату, у січні-липні субсидії призначено 612,4 тисячі сімей. При цьому 80,6% сімей, що отримали субсидії в липні 2013-го, складаються з однієї людини. Середній розмір субсидії на одну родину збільшився на 39% — до 78,7 гривні. Найбільші розміри субсидій зафіксовано у Києві та Полтавській області (160,6 і 132,8 гривні відповідно), найнижчі — у Закарпатській, Херсонській, Житомирській та Чернівецькій областях (10,4—16,1 гривні). Загальна сума допомоги держави для компенсації витрат населення на комунальні послуги 2012 року становила 292,4 мільйона гривень, що на 8,05% менше показника за 2011 рік.
