Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Регіональні» стимули коаліції

14 червня, 2006 - 00:00
ВСЕ СПОЧАТКУ? ВЧОРА РОМАН БЕЗСМЕРТНИЙ ЗАЯВИВ, ЩО «НАША УКРАЇНА» НЕ ВИКЛЮЧАЄ ФОРМУВАННЯ КОАЛІЦІЇ У БУДЬ-ЯКІЙ КОНФІГУРАЦІЇ / ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА

Здавалося б суперечки навколо поділу портфелів, що вщухли перед святами, отримали новий імпульс завдяки соціалістам. Юлія Тимошенко, на яку Президент поклав відповідальність за створення коаліції, вочевидь, сприйняла заклик Президента надто буквально й запропонувала посаду спікера Олександру Морозу. Соціалісти, для яких друге пришестя Сан Санича, по суті, єдиний вихід, покликаний врятувати партію від політичного скніння, вхопилися за нього, як потопаючий за останню соломинку, і використали в інформаційній атаці на «НУ» ті ж перевірені методи, які принесли успіх Блоку Тимошенко в її спробах отримати довгоочікуваний портфель прем’єра.

Але, як відомо, не можна двічі увійти в одну річку. І лідери НСНУ, які відмовчуються, зробили учора ряд інформаційних залпів, які, на їхню думку, або поставлять хрест на надіях коаліції, або приведуть апетити лідерів СПУ у відповідність до їхніх електоральних можливостей. У своїх заявах вони запропонували просто замінити відповідального за коаліцію, з урахуванням того, що Юлія Володимирівна не впоралася з місією, і висловили готовність взяти відповідальність на себе й запропонувати свою кандидатуру на посаду прем’єра.

Тимошенко, очевидно, усвідомивши, що не з тими треба йти у розвідку, словами свого заступника О. Турчинова вкотре закликала переговорників до чергової відповідальності. Зробивши черговий докір на адресу «нашоукраїнців», Турчинов висловив таку ж чергову банальність: «Ми сподіваємося, що будь-якого розуміння можна досягти лише під час переговорів, і ні шантаж, ані загрози тут не повинні діяти».

А прискорити процес розуміння, можливо, допоможе Партія регіонів, в якій «вважають за необхідне ставити питання про проведення дострокових виборів у випадку, якщо коаліція не буде створена у встановлений термін».

Наскільки ця заява виглядала серйозною, свідчить реакція на неї «НУ». Враховуючи невідворотність сьогоднішнього засідання ВР, «НУ» розмістила на своєму сайті інформацію з пропозицією скликання великого переговорного стола за участі всіх парламентських фракцій. У ній «НУ» знову пропонує розділити разом з нею «відповідальність за роботу законодавчої і виконавчої гілок влади».

Яким чином може розвиватися ситуація зі створенням коаліції, «День» спитав у експертів-політологів.

Володимир МАЛИНКОВИЧ , директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно- політичних досліджень:

— Я думаю, що перспектив у «помаранчевої» коаліції мало, хоча шанси на її створення зберігаються — за умови, що до процесу буде включений Президент.

Я не думаю, що проблема в кріслі спікера. Насправді, Ющенко побоюється Тимошенко, але не хоче прямо з нею конфліктувати, оскільки багато прихильників «Нашої України» до неї ставляться з симпатією і готові підтримати, тому він змістив акценти у бік Мороза. Спікерське ж крісло не таке важливе на сьогодні: у нас тепер імперативний мандат, так що від голови ВР не так уже й багато залежатиме. Можливо, спочатку спікер відіграватиме більшу роль, аніж у європейських парламентських країнах, але поступово це зійде нанівець.

Як далі може розвиватися ситуація? Вірогідним здається формування «синьо-помаранчевої» коаліції. Хоча, після подій у Феодосії «Нашій Україні» це буде зробити важко. Фактично вона загнала себе у глухий кут. І тепер їм потрібно або повертатися до переговорів у форматі трьох, або йти на союз із Партією регіонів, але вже тепер на невигідних для себе умовах. Ще один варіант — розпускати парламент, але це «смерть» для Ющенка. Його рейтинг і так дуже низький, і йому не пробачать розвалу «помаранчевої» коаліції.

Віктор НЕБОЖЕНКО , політолог:

— У «помаранчевої» коаліції переговорний процес зайшов у глухий кут, вони ходять по колу. Усі три сили вже перепробували всі можливі варіанти. Зараз ситуація ускладнилася для Тимошенко — для неї розвал коаліції означає кінець прем’єрських планів. Мороз поставив її у дуже незручне становище. Вона змушена або домагатися для нього поста голови Верховної Ради (на це ніколи не піде «Наша Україна», тому що вона тоді просто зникає з політичної сцени), або Тимошенко повинна буде з Морозом на знак солідарності піти в опозицію. Але я думаю, вони продовжуватимуть переговорний процес, тому що це дуже «по-українському»: відтягнути до останньої хвилини, а там як карта ляже.

Ігор БАЛИНСЬКИЙ , Західна інформаційна корпорація:

— На мій погляд, СПУ веде себе не продуктивно і, як не дивно, чимось нагадує поведінку СДПУ(О) в недавньому минулому: маючи електоральну підтримку в неповних 6%, вони претендують на ключові посади в державі. На мою думку, це пов’язано не з великим кадровим потенціалом соціалістів, а з намаганням забезпечити так би мовити передпенсійне світле політичне майбутнє для Олександра Мороза. Все-таки в СПУ існує дуже серйозний культ особистості. Хоча не можна виключати варіант, що амбіції Мороза були стимульовані Юлією Тимошенко.

І ще одна одвічна проблема: Віктор Андрійович психологічно не готовий проявити політичну волю і взяти на себе відповідальність. Його суботнє звернення в цивілізованому суспільстві просто викликало б шок, Президента всі б одночасно звинуватили у відсутності політичної волі. У нас же це називається «демократія з європейськими традиціями».

Олена ЯХНО, «День», Лука ГРИНЕНКО
Газета: 
Рубрика: