Оскільки більшість колег очолюють секретаріати своїх видань, то й специфіка запитань спочатку була вузькоспеціальною: в чому специфіка тримовної газети, скільки часу потрібно для верстки, в яких програмах працюємо тощо. Однак не менший інтерес викликали вже відомі «фішки» «Дня»: наш фотоконкурс і видання книжки «Україна Incognita». Власне, гості й не приховували, що їхній інтерес до нашої газети зумовлений (крім її «наповнення», звичайно) фотовиставками, з якими деякі встигли ознайомитися, виходом книжки і виступами в регіонах головного редактора «Дня» Лариси Івшиної. Більшість наших колег з цих трьох причин саме і попросили включити відвідання нашої газети в програму семінару. Щоправда, що стосується фотоконкурсу, то спочатку в запитаннях колег відчувалася деяка недовіра. Мовляв, чи варто «напружуватися», якщо у «Дня» і своя більд-редакція, і «відеоряд» в газеті на рівні. (Це, зазначимо, правда, чим ми й пишаємося.) Однак на результати фотоконкурсу це жодним чином не впливає: серед призерів і переможців переважна більшість — фотокореспонденти з різних київських видань і журналісти з інших міст. Схоже, співрозмовників ми переконали. Принаймні залишили вони «День», озброївшись умовами, правилами і строками нового фотоконкурсу.
Був і ще один момент відвертих сумнівів, коли на запитання: «Який середній вік ваших журналістів?» — ми відповіли, що в основному у нас працює молодь. Ще один (щоправда, мало афішований) принцип «Дня» полягає в тому, що своїх журналістів ми не «купуємо», а «виробляємо» самі. Принаймні значна частина журналістів газети зараз — це ще студенти або ті, хто зовсім нещодавно закінчив вуз. Процес цей, признатися, трудомісткий, зате результат, як правило, того вартий.
Судячи з відгуків колег, вони залишилися задоволені контактом і не приховували як доброї заздрості, так і аргументованої критики відносно «Дня».
