Миколаївцям повернуть п’ять мільйонів гривень
Приємну новину озвучив на нещодавньому засіданні президії Миколаївської міськради заступник міського голови — директор департаменту ЖКГ Віталій Яворський. Він повідомив, що обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» найближчим часом поверне своїм клієнтам — жителям обласного центра 5 млн. 334 тис. грн. Ці гроші комунальникам вдалося зекономити завдяки зменшенню витрат енергоносіїв, оскільки зима була теплою. Тому й витрати «Миколаївоблтеплоенерго» були значно менші, ніж зазвичай. У середньому городянам повернуть 15% від сплаченого, хоч суми повернення будуть різними — багато залежить від дати підключення кожного конкретного будинку до теплопостачання. Жителі інших міст Миколаївської області також сподіваються, що й на їхню користь також буде зроблено перерахунок. Чи виправдаються їхні надії — наразі сказати складно, оскільки в багатьох містах області тарифи не відповідають витратам на виробництво та подачу тепла.
Дев'ять разів пробиралася у Західну Україну
Учора зустріла свою 99-у весну Ганна Дудка із села Мала Побіянка Дунаєвецького району (Хмельницька область). Найстарша за віком громадянка Малої Побіянки вважає, що довгі літа дала їй непохитна воля до життя. Саме завдяки їй, волі, «вижила у Голодомори 1932—1933 і 1947 років». Хата довгожительки встелена витканими її руками килимами. Отож у роки лихоліття Ганна Гаврилівна «правдами та неправдами пробиралася у Західну Україну, там міняла ті килими і куделю на борошно чи пшеницю». У те лихоліття «більше ста душ нашого села викосив голод». Розповідає: «Одного разу мало не пропала. Приїхала на залізничну станцію Дунаївці, а звідти, по коліна в снігу, йду з мішком зерна до Малої Побіянки». А це — понад сорок кілометрів... Солдатська вдова зберегла вірність своєму чоловікові, який не повернувся з фронту. Виховала чотирьох дітей, має сімох онуків, десятьох правнуків і «дочекалася двох праправнуків». День народження довгожительки не минув поза увагою односельців. Одержала від них щирі привітання. І впевнено йде до свого сторіччя.
Школяри вчаться бути громадянами
Уже всьоме в концертному залі Будинку вчителя відбулася церемонія нагородження фіналістів Всеукраїнської суспільної акції «Громадянин», яку організувала Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба» за сприяння Міністерства освіти і науки України. Цього року у ній взяло участь понад 1500 школярів України, які зініціювали та виконали реальну роботу щодо покращення життя своєї місцевої громади. 50 найкращих команд були нагороджені грамотами та відзнаками. «До Києва ми запрошуємо школярів з тими невеличкими проектами, справами, що вони зініціювали та зробили, — розповів «Дню» координатор акції Петро Кендзьор. — Суть нашого заходу полягає у тому, щоб навчити дітей вміти бачити проблеми, не бути байдужими до них і вміти їх по-діловому розв’язувати». Учні розповіли, що з власної ініціативи займаються збереженням культурної спадщини (допомогли врятувати церковний колодязь, посприяли в реставрації парків, церков), допомагають дитячим будинкам. «Наш проект називається «Від серця до серця»,— розповіла «Дню» фіналістка заходу з Миколаївської області Смішко Олена. — На День святого Миколая ми подарували дітям-сиротам іграшки, які старанно збирали серед людей. Також у цей день ми провели акцію, метою якої була популяризація та заохочення людей до відправлення sms на побудову Лікарні майбутнього. Ми залучили до неї багато дітей з нашої школи та інших районів, дорослих». Вчителька з Донецька Оксана Кожем’яка бере участь у проекті з самого заснування. Цього року вони зі своєю командою презентували проект « Молодь проти СНІДу», суть якого полягає в агітаційно-профілактичній роботі. А Богдан Петричук з Івано-Франківської області створив музейну кімнату у будинку своєї бабусі, в якій знаходиться багато виробів, що нагадують про культурну спадщину свого регіону. «Можна гарно підмести свою хатку, а за двором хай буде безлад, — на завершення додав Петро Кендзьор, — Але ми, небайдужі до проблем країни і суспільства, розуміємо, що подує вітер і сміття з вулиці знову занесе до нашого двору. То ж ми турбуємось не лише про власні проблеми, але й про проблеми тих, хто навколо нас».
