Цінове протистояння
Понад 2,5 млн. грн. з початку поточного року заборгувало за водопостачання населення шахтарської столиці, хоча, за словами фахівців, особливої провини донеччан у цьому немає. Як повідомив директор КП «Донецькміськводоканал» Михайло Мойсеєв, борг нагромадився у зв’язку з тим, що мешканці Донецька в жовтні сплачували за послугу за тарифами вересня, не знаючи, що вже діють нові розцінки.
Проте, незважаючи на це, загальна заборгованість донеччан у сплаті за водопостачання від цього лише збільшується і становить вже 29 млн. 460 тисяч гривень. При цьому велика частина боржників з’явилися нещодавно, в той час як злісних неплатників, які нагромадили свій борг ще з 1996 року, в місті залишилося зовсім небагато.
При цьому, як нарікають фахівці, водоканал, який регулярно недоотримує плату за послуги, змушений своєю чергою нагромаджувати борг і перед своїми постачальниками, і вже заборгував «Укрпромводчормету» понад 23 млн. гривень, із яких 18 млн. становлять борги минулих років. Проте у водоканалу є вибір: або гасити борг перед постачальником, або не платити за газ, вартість якого останнім часом тільки збільшується. Однак поки що підприємство боргів за газ і електроенергію прагне не допускати — піклується про якість послуги для донеччан, які вперто не бажають іти назустріч цим зусиллям, повідомляє Ганна ХРИПУНКОВА , «День».
Чиновники «полегшили» шлях до себе
Спеціальний підйомник для людей iз особливими потребами, які пересуваються на візках, обладнано в приміщенні полтавського міськвиконкому. Його відкриття відбулося днями як відповідь на численні звернення громадян. Наразі 18 тисяч полтавців із особливими потребами, серед яких 1,8 тисячі — ветерани війни, зможуть дістатися кабінетів чиновників полтавської влади. На встановлення підйомника з міського бюджету було виділено 50 тисяч гривень, повідомляє Євген БРИЖ , Полтава.
Військовий аеродром стане цивільним
Таке рішення прийняло Міністерство транспорту України за погодженням з Міністерством оборони. При радянській владі у Луцьку було два аеродроми: військовий, на якому приземлялися навіть «Боїнги», та цивільний, з якого злітали лише «кукурузники»... Останній на зорі української незалежності перенесли за місто, поблизу села Крупа, де мав постати сучасний аеропорт. Проте не судилося. Добре, що область бодай зберегла авіапідприємство: з 12-ти літаків Ан-2 — вісім номінально у робочому стані.
Незважаючи на півторамільйонні борги, територія навіть недіючого крупівського аеропорту (а це майже сто гектарів землі за 15 кілометрів від обласного центру) постійно приваблює інвесторів. Ним цікавилися італійці, німці, китайці та французи, вже не кажучи про вітчизняних бізнесменів. Проте більш прийнятним виявився варіант, за яким пакет акцій ВАТ «Луцьке авіапідприємство» переходить в обласну комунальну власність, а територія колишнього військового аеродрому буде використана у цивільних цілях. Тим більше, що за роки простою крупівський аеродром технічно застарів, а на військовому збережена вся інфраструктура для обслуговування польотів.
Аеропорт для Волині дуже важливий. Область прикордонна, межує з країнами Євросоюзу. Зарубіжних інвесторів завжди цікавить, чи є авіасполучення. А на території крупівського аеропорту влада має намір створити комплексний міжнародний розважально-виставковий центр. Сюди, вірогідно, переїде і найбільший у західному регіоні автомобільний ринок, повідомляє Наталія МАЛІМОН , Луцьк.
