Митницю «обійшли»
Як повідомили представники прес-служби СБУ в Харківській області, на трасі Сімферополь-Харків спільними зусиллями харківських правоохоронців і обласної Державтоінспекції наприкінці минулого тижня було затримано автомобіль марки «МАЗ» із турецькими будматеріалами та фурнітурою, на ввезення яких було накладене вето Державної екологічної комісії України. В автомобілі, який прямував до Харкова без відповідних супровідних документів, було виявлено товар загальною вартістю близько мільйона гривень. Як з’ясувалося, затримані фурнітуру та будматеріали було ввезено в Україну з Туреччини морем. При митному оформленні товару на пункті пропуску на частину товару Державною Азово-Чорноморською екологічною інспекцією було накладено заборону на ввезення. Це не зупинило зловмисників — вантаж було вивезено із зони митного контролю й відправлено до Харкова, який і був кінцевим пунктом проходження товару. Зараз встановлюється власник вантажу, а також вирішується питання про порушення карної справи.
Призери міжнародних конкурсів шукають меценатів
Знана у близькому та далекому зарубіжжі Житомирська хорова капела «Орея» повернулася з успішних виступів у низці європейських країн. Вчора своїми враженнями з цього приводу ділився з пресою художній керівник колективу Олександр Вацек. Із його слів, на Всесвітній хоровій олімпіаді в німецькому місті Бремені, де загалом брали участь близько 18 тисяч співаків iз 83-х країн, серед них хори зi світовою славою. Житомирян, які виступили з концертом, дуже тепло зустрічали як професіонали, так і аматори. Причому загальним співом її учасників на відкритті та закритті музичного форуму диригував сам мер міста Хеннінг Шерф. А на ювілейному 50-му Міжнародному фестивалі хабанер і поліфоній в іспанському місті Торебьєха «Орея» виборола третє місце. Утім, не зважаючи на міжнародне визнання, вдома капела переживає складні часи — як розповів маестро, в тому приміщенні, де вони працюють зараз, восени та взимку дуже холодно, тече стеля, немає окремих кімнат для індивідуальної роботи зi співаками, зарплата, яку останні отримують від мерії, на рівні мінімальної. Хору обіцяли передати приміщення одного з дитячих садків, але досі цього не зроблено. Проте, сказав «Дню» сам О.Вацек, поки він не втрачає оптимізму та сподівається, що його плани створення у Житомирі авторської дитячої хорової школи, симфонічного оркестру, освоєння масиву видатних творів хорового співу все ж здійсняться. Але якщо не вдасться схилити міську та обласну владу до суттєвішої підтримки цих планів, то вони можуть залишитися тільки мріями. Представники бізнесу, до яких зверталася «Орея», поки не поспішають допомогти їй.
Пристрасті довкола турецького амвона
Пристрасті довкола турецького амвона, місця для проповіді, в ці дні вирують у Кам’янці-Подільському. Представники громадськості, науковці, організатори культури з Хмельницького та Києва ламають списи у дискусіях про те, чи «правильно» перенесли цю історичну пам’ятку ХVII століття з Кафедрального костьолу до Домініканського собору.
«Року 1672... турчин зо всіма войсками рушили под Каменец», — читаємо у Літописі Самовидця. Довгі 27 років місто було під турецьким ярмом. У цей період яничари перетворили собор на мечеть Магомета IV — встановили мінарет, склали з вапнякового каміння мімбар (амвон). «А вже за підрадянських часiв, у 30-х роках ХХ століття, цей мімбар, або амвон, було перенесено з Домініканського собору до Кафедрального костьолу. Там він і стояв. Однак у наші дні окремі представники римо-католицької громади вирішили перенести амвон «назад», до Домініканського собору. Що й зробили. Тут був дослідник із Польщі, він склав наукову довідку, зафіксував, пронумерував вапняковий камінь, з якого складено амвон. І вже виконали задум. Вважаю, що самочинно», — повідомила для «Дня» про передісторію конфлікту директор Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Людмила Соколовська.
Навіщо католикам мусульманський мімбар? «Вони пояснюють, що до Домініканського собору вчащають туристи», — говорить Людмила Соколовська. Відтак вказує на той факт, що мімбар — пам’ятка архітектури, охороняється державою. Без згоди місцевої влади ніхто не має права вирішувати питання про перенесення мімбару. «Про це у влади не спитали», — зазначає завідувач організаційно-контрольного відділу міськвиконкому Валерій Клименко. Наразі у Кам’янці-Подільському очікують комісію з Міністерства культури України. «Вона визначить місце для амвону», — сподівається Валерій Клименко. Одначе він не впевнений, що комісія вгамує пристрасті, що раптом завирували довкола мімбару.
