Не є таємницею, що в багатьох містах Криму існує так звана перманентна «мерська криза», коли багато які соціальні групи городян незадоволені ухвалою влади і де діяльність міських адміністрацій практично паралізовано. Лише нещодавно завершився затяжний конфлікт в Партеніті під Алуштою, де старого селищного голову Костянтина Попандопуло було відкликано з посади референдумом, ініційованим самими мешканцями. Зараз тут вже відбулися вибори, і новий голова Тетяна Радіна намагається налагоджувати життя. Гірше в самій Алушті. Міського голову Олексія Нечаєва усунуто від влади в зв’язку з порушенням карної справи і провадженням слідства, і вже тривалий час місто залишається без повновладного господаря, а кількість конфліктних ситуацій наростає — і з кримськими татарами, і з підприємцями, і з міським господарством. Причому, ситуацію законсервовано і вона ніяк не розвивається. Існує декілька конфліктних точок у інших місцях: не спадає напруженість у протистоянні органів влади і кримських татар, які відстоюють свої права в Ялті, в Судаку, під Феодосією.
Вже понад рік не вирішено проблему з міським головою Бахчисарая. Старого відкликано, обов’язки доручено виконувати депутатові Світлані Бєліковій, однак у неповному складі і з урізаними повноваженнями міськрада не справляється з усіма проблемами. Нещодавно в Бахчисараї відбулися два мітинги. Викликані вони, як це часто й буває, непослідовністю ухвал місцевої влади. Сутність першої конфліктної ситуації в Бахчисараї полягала в тому, що міськрада незаконно видала державний акт на користування землею Свято-Успенскому монастиреві. При цьому було ущемлено права і становище інших громад — караїмів і кримських татар, землі та історичні пам’ятники, святині яких потрапили до зони впливу монастиря.
Суть нинішнього конфлікту полягає в тому, що Центральний ринок Бахчисарая колишня міськрада розмістила на місці мусульманського цвинтаря і поруч із мусульманськими святинями. Природно, що згодом мусульманська громада міста зажадала перенести ринок на інше місце. Спираючись на аргументи громади, історичні документи міськрада спочатку прийняла таку ухвалу, однак вона була не повною і тому — не доведеною до кінця. Річ у тім, що ухвалу про перенесення прийняли, але в ній нічого не сказано про те, хто саме має впорядкувати ринок на новому місці, адже на старому місці самі підприємці серйозно витратилися на облаштування торговельних місць. Підприємці почали вимагати залишити ринок на старому місці. Міськрада вирішила поступитися тискові, попри законність прийнятої раніше ухвали.
З цього все й почалося. Конфлікт між підприємцями і владою міста вміло перевели в міжнаціональну площину. Виходить, що з одного боку, перенесення ринку вимагають кримські татари, яких не влаштовують постійна метушня і зволікання влади. Тому вони намагаються всіляко прискорити виконання ухвали, прийнятої самою ж владою — періодично влаштовують пікети, намагаються прибрати торговельні ряди. А з іншого боку, підприємці, які в переважній більшості є росіянами, намагаються захистити старий ринок. Меджліс кримських татар, велика заслуга якого полягає в тому, що усунуто з посади колишнього міського голову Бахчисарая, незадоволений і непослідовністю нової влади. Тепер, як сказав заступник Голови Верховної Ради Криму Ільмі Умеров, доведеться домагатися скасування нової ухвали через прокуратуру та судові інстанції.
У той же час російські підприємці, рух яких у місті набрав також чітких національних рис, зібравшись на схід, зі свого боку зажадали відставки міської влади. Їх підтримали діячі КРО партії «Російський блок», вони звернулися за допомогою до організації козаків. Ситуація гранично напружилася — здавалося, що ще одне необережне слово і почнеться повномасштабний конфлікт. Тим більше, що комусь, мабуть, саме це зараз і треба.
Вся річ у тім, що ситуацію не можна пов’язати з конкретним законом. Визначення місць торгівлі якраз і входить до компетенції міської влади. Організовувати ринки, нехай і на колишніх цвинтарях, — це не лише не по-мусульманськи, але й не по-християнськи. Однак підприємницькі та політичні сили, які відстоюють старий ринок стоять на своєму і твердять, що раз місце ринку давно покрите асфальтом, то ніяких могил там уже давно немає. Але щоб встановити істину, міськрада запитала думку Бахчисарайського історико-культурного заповідника, і вчені підготували історичні документи, в тому числі й старі мапи міста і світлини початку сторіччя, які неспростовно доводять існування тут мусульманського цвинтаря. Просто за єзуїтською комуністичною традицією після депортації кримських татар його було знесено, заасфальтовано, і на його місце було розміщене торжище. Саме на місці цих могил сьогодні функціонує спірний міський ринок Бахчисарая. А поряд є багато культурних, історичних і релігійних святинь кримських татар, зокрема декілька дюрбе кримських ханів, що й не дозволяє кримським татарам поступитися в своїх вимогах.
