Цього року Україна вперше взяла участь у всесвітньому дослідженні громадської думки у жителів 23 країн, яку багато років поспіль проводить американська соціологічна компанія WorldPublicOpinion.org на тему ставлення громадян до моральності зовнішньої політики їхньої країни та інших держав. В Україні дослідження громадської думки провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Очевидно, що в таких різних за культурою та розвитком країнах, як Італія, Індонезія, США, Мексика чи Україна, критерії оцінки моральності будуть різними. Проте у 19 країнах на прохання оцінити моральність зовнішньої політики своєї країни більшість людей найчастіше відповідали, що її рівень — не вищий або навіть нижчий за середній. Лише у двох країнах — Йорданії та Індії — відсоток тих, хто каже, що моральність зовнішньої політики їхньої країни є вищою за середній рівень, відповідно 44% і 40%. Україна, хоч і вперше взяла участь у такому дослідженні, все ж відзначилася результатами: наші громадяни дали третій знизу показник оцінки моральності зовнішньої політики держави. Так, у нас 36% вважають, що моральність зовнішньої політики України — на середньому рівні, а 35% вважають її рівень нижчим за середній. Лише 8% думають, що він вище середнього. Це найнижча оцінка серед європейських країн. Чим зумовлені такі відповіді, «Дню» прокоментував президент КМІСу, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Валерій ХМЕЛЬКО.
— Валерію Євгеновичу, на вашу думку, з чим пов’язані дуже низькі оцінки зовнішньої політики України нашими громадянами?
— Якщо порівнювати оцінки моральності зовнішньої політики людей у своїй країні, то найгірша ситуація — в Аргентині та Індонезії. Третє місце з кінця дійсно займає Україна. Хочу наголосити, що мова не йде про експертне опитування: ми дослідили думку понад двох тисяч громадян України у всіх областях України, АР Крим та Києві за стохастичною вибіркою. Люди оцінювали поводження нашої держави з іншими країнами. Таке опитування WorldPublicOpinion.org у світі робить багато років, у нас же це було вперше. Мова йде про те, яку зовнішню політику люди вважають доброю або поганою, тому що моральність — це якраз оцінка, де загальним мірилом є цінності в конкретній країні. Безумовно, критерії моральності — що є добрим, а що поганим — є різні.
— Україна ні з ким не воює, тримається осторонь від усіх конфліктів, тож чому самі українці так низько оцінюють моральність нашої зовнішньої політики?
— Тому що вони оцінюють зовнішню політику як невдалу, як недобру. І не тому, що вона агресивна — мова йде не про це. А йдеться про те, наскільки вона відповідає принципам добра. Якщо говорити про оцінку населенням України своєї країни, то це питання, яке ніколи не поставало перед соціологами. І тому на наступне запитання «А чому так?» поки що відповіді немає. Ми ніколи не порівнювалися з іншими країнами. Принаймні я таких досліджень не зустрічав. Тому ця оцінка виявилася достатньо несподіваною.
— Згідно з отриманими результатами, українці найбільш позитивно оцінюють зовнішню політику Росії. На запитання «Як ви вважаєте, у порівнянні з іншими країнами, моральні принципи зовнішньої політики даної країни вищі за середні, середні чи нижчі середнього рівня?» вище середнього рівень Росії оцінили 24% українців (свою — 8%). Чому?
— Я зараз займаюся тим, щоб подивитися, як це розкладається по регіонах в Україні. Я передбачаю, що ми отримали таку високу оцінку Росії за рахунок сходу та півдня. Взагалі я вважаю, що отримані дані — це виклик соціологам, щоб розібратися в тому, за якими ж критеріями наші громадяни оцінюють зовнішню політику як самої України, так і п’яти країн — постійних членів Ради Безпеки ООН — Росії, Китаю, Франції, Великої Британії та США, які мають право вето. Це ті держави, з висвітлюванням політики яких — хто що обстоює, які має інтереси — ми дуже часто зустрічаємося завдяки радіо, телебаченню та газетам. Думаю, можна було б прослідкувати, яка країна створює критерії оцінки для інших. Для мене було дуже неприємно, що у нас так бачать нашу зовнішню політику.
— Можливо, українці не бачать різниці в зовнішній і внутрішній політиці й судять про зовнішню політику по внутрішній? Або оцінюють моральність не політики, а наших політиків?
— Те, що зовнішню і внутрішню політику українці не плутають, я можу сказати напевно за даними 17-ти років нашого опитування. Ніколи не було такого, щоб цих термінів люди не розрізняли... Припущення ж про негативне ставлення українців до зовнішньої політики через несприйняття вітчизняних політиків можна перевірити. Під час проведення дослідження жодного прізвища не називалося, хоча не виключено, що коли люди роблять оцінку політики, то вони мають на увазі й політиків. Ваша гіпотеза, думаю, слушна. Загалом в цьому дослідженні є деяка інтегральна оцінка, яку ми зараз вперше порівнюємо і постає запитання, з чим же пов’язана така низька оцінка нашої зовнішньої політики громадянами.
