Так вже склалося у нашому футболі, що всі без винятку внутрішні змагання розглядаються виключно через призму виступів українських команд у європейських кубкових турнірах. Хоч як би переконливо український клуб перемагав суперників у чемпіонаті України, не буде у нього авторитету без перемог на континентальній арені. Досить згадати «Дніпро», який почали поважати тільки після виходу в третій раунд Кубка УЄФА, або донецький «Металург», який навпаки ніхто не хоче сприймати всерйоз без міжнародних успіхів. Сьогодні віце- чемпіон України донецький «Шахтар» бере старт у попередньому раунді Ліги чемпіонів, а післязавтра маріупольський «Іллічівець» зіграє матч-відповідь відбору до Кубка УЄФА. За два тижні до європейських змагань приєднаються «Динамо», «Дніпро» та донецький «Металург». Що побачили ми у грі наших представників у Європі у перших трьох турах національного чемпіонату?
ПОЗА КОНКУРЕНЦІЄЮ
Напрочуд упевнено розпочав сезон донецький «Шахтар»: три перемоги і одноосібне перше місце у турнірній таблиці. Якщо у попередні роки подібні «прискорення» команди із Донецька викликали певну іронію, оскільки суп е рники не дуже заважали «шахтарям» здобувати очки, то цього разу найбагатший український клуб послідовно переміг усіх трьох можливих конкурентів у боротьбі за лідерство в Україні. Якщо ж додати, що «Динамо» і «Дніпро» програли «Шахтарю» вдома, то разом із виграшем у «Чорноморця» доробок першої команди Донецька виглядає дуже серйозно. Наступна гра за участю «Шахтаря» може дати відповідь на одне із «вічних» запитань нашого футболу: чи набереться сміливості зіграти із «Шахтарем» на повну силу друга донецька команда «Металург», чи так і буде методично програвати «старшим», задовольняючись відчайдушною боротьбою з конкурентами земляків?
Майже наполовину оновленому «Шахтарю» разом із новим тренером Луческу належить тепер випробувати себе на міжнародній арені у грі Ліги чемпіонів проти вірменського «Пюніка». В останні роки УЄФА навмисно «зводить» команди колишнього СРСР на попередніх стадіях єврокубків, і тому дивуватись подвійному «десанту» до Єревана двох команд із Донецької області («Шахтаря» та «Іллічівця») не доводиться. Аби пробитися до Європи справжньої слід зіграти такий собі міні-чемпіонат «СРСР», який не повинен створити проблем для наших футболістів.
ДОВГИЙ РОЗБІГ У ДОВГИЙ СЕЗОН
Розчарували своїх уболівальників київські динамівці. Спочатку чемпіони програли вдома «Шахтарю» з рахунком 0:2, вперше поступившись з різницею у два м’ячі у домашньому матчі чемпіонату країни. Згодом були ігри із «Закарпаттям» та «Волинню», в яких, попри переможний результат, динамівці не показали гри, яка б відповідала очікуваному міжнародному рівню. Тренери кажуть, що все йде за планом і на високий рівень «Динамо» вийде у середині серпня, якраз до кваліфікаційних матчів Ліги чемпіонів. Але ж утрачених у грі з основним конкурентом очок не повернути, а якщо зосередитися виключно на єврокубках, то навесні доведеться боротися вже не за перше, а за друге-третє місця.
На відміну від головних суперників із Донецька, керівники київського клубу не вдалися у коротке міжсезоння до великих кадрових змін. На поле у «Динамо» виходить практично той самий склад, що й у 2002 та 2003 роках. Публіка втомилась чекати виходу на поле давно очікуваного резерву із числа гравців молодіжної та юнацької збірних України. Можливо, тренери готують до осені сюрприз для своїх суперників, а може, навпаки — не знають що робити із понад трьома десятками гравців основного складу, дві третини з яких — іноземці.
ТУПЦЮВАННЯ НА МІСЦІ
Навесні команди «Дніпро» і «Чорноморець» дали українському футболу надію на те, що епоха гегемонії двох клубів завершується. Тепер же видно, що надії ці були передчасними. Практично всі гравці нинішнього складу команд досягли своєї «стелі» і припинили прогрес. Застигли на місці тактичні побудови тренерів Кучеревського і Альтмана. Швидше за все і дніпропетровці, і одесити будуть не стільки боротися за лідерство, скільки відбиватися від команд- середняків, які, судячи з усього, не дуже відстали від претендентів на чільні місця. Скромні «Кривбас», «Оболонь», «Ворскла», «Металіст», «Борисфен» показали на старті, що нікому очок просто так не віддадуть.
Важко говорити про турнірні амбіції «Волині», «Арсенала», «Таврії», «Металурга» із Запоріжжя. Занадто невизначеною є концепція побудови цих команд, а звідси відсутність стабільності, відсутність власного ігрового стилю.
Звідси і не дуже весела картина перших турів. Більшість матчів пройшли у малоцікавій боротьбі, де майстерність та тренерський розрахунок замінювались жорсткою боротьбою за хоч який результат.
Може, тому з таким нетерпінням чекають в Україні початку матчів Ліги чемпіонів та Кубка УЄФА. Занадто вже вони відрізняються від ігор нашого чемпіонату, який продовжує, на жаль, бути лише приправою для основної футбольної страви. Вона майже вся виготовляється поки що за кордоном.