Сьогодні, продовжуючи полеміку з приводу мовної ситуації
в Україні, ми публікуємо ще одну точку зору. Її можна назвати умовно позицією
прагматизму. Дійсно, чи вигідно сьогодні «вкладати» час (гроші) в українську
мову?
Я з великою цікавістю стежила за вашими статтями про використання
української мови, надрукованими як у російській, так і в англійській версії
«Дня». Хочу також зазначити, що така ж дискусія точиться у «Kyiv Post»,
і там висловлювалися думки, ближчі до моєї точки зору.
Коли я читаю статті російською мовою і їх переклади у вашому
англомовному дайджесті про використання російської й української мови,
мені здається, що багато авторів не розуміють, у чому суть питання. А суть
у тому, що люди раціональні, і вони чинять так, щоб зробити своє життя
зручнішим. Якщо жити із зручністю — це значить вивчити нову мову (як велемовно
стверджує стаття «Тарапунька і Махарадзе»), то вони так і зроблять. Вони
вивчать італійську, німецьку, навіть угорську (вивчити яку надзвичайно
важко). Ми повинні пам’ятати, що коли ми говоримо «вивчіть мову», ми вимагаємо,
щоб людина витратила на це величезну кількість часу, тоді як вона воліла
б зайнятися чимсь іншим, наприклад, провести цей час із сім’єю, з друзями.
Проте люди з радістю принесуть цю жертву сьогодні, якщо вона значить, що
завтра вони житимуть краще. (Я знаю, що кажу, бо сама приношу цю жертву
щодня, вивчаючи російську. Тож це не теоретичні міркування, а реальне життя.)
Реальний стан справ на сьогодні такий, що українська —
це мова, якою не користується ніхто, крім інтелектуалів, націоналістів
і тих людей, яким поталанило народитися в україномовних сім’ях. Тому що
ніякого матеріального стимулу для її вивчення немає. Все дуже просто. Хто
може пишатися тим, що говорить мовою країни, рівень життя у якій постійно
знижувався протягом останніх 10 років? У кого є ЧАС вчити мову, якщо їм
платять 300 гривень на місяць, а життя коштує дорожче (якщо бути чесними
з самими собою)? Не існує ніякої змови, спрямованої на те, щоб перешкодити
людям вчити українську. Для цього і не потрібно ніякої змови. Достатньо
бідності і відсутності економічної вигоди. І це стосується всіх: як українських
громадян, так і іноземців.
Ніяка стороння сила дійсно не може примусити людину вивчити
щось. Люди вчать тільки те, що хочуть вчити, або те, що їм необхідно вчити.
У мозку людини просто немає місця для некорисної інформації. Всі це знають.
За часів комуністичного режиму всіх поляків, угорців, румунів примушували
вчити російську. Я дуже добре пам’ятаю ті часи, бо я сподівалася, що зі
своєю слабенькою російською зможу якось порозумітися з ними. Якщо ви не
пам’ятаєте тих часів або вам не пощастило тоді побувати у цих країнах,
я скажу вам, що сталося. Я не досягла особливого успіху. Люди не ХОТІЛИ
вчити російської мови, і вони її НЕ вчили. Їхня свідомість завжди належала
тільки їм. Все. Те ж спрацьовує і для України. Візьмімо вивчення іноземних
мов тут. Всі пам’ятають, як мучилися з вивченням іноземної мови у школі.
Тільки ті, хто дійсно ХОТІВ вивчити англійську або німецьку, пам’ятають
їх і зараз. Чому вони старалися? Тому що сподівалися, що це окупиться інтелектуально,
і, що більш важливо, матеріально. Ніякої змови тут немає, є тільки простий
здоровий глузд. І фізіологія мозку. Все дуже просто.
Якщо низвержці і руйнівники основ цієї країни ДІЙСНО захочуть,
щоб народ заговорив українською, вони мають спершу побудувати країну, в
якій люди жили б добре і пишалися б тим, що народилися в ній. Тоді економічний
стимул до вивчення мови став би даністю, і люди ОХОЧЕ вчили б її. Це б
сталося природним шляхом. Нікого не довелося б «примушувати», бо у цій
справі «примус» просто неможливий.
Те ж саме було б правильно і для іноземців. Зробіть країну
економічно привабливою, і люди платитимуть за те, щоб вивчити її мову.
Та не сьогодні. Сьогодні для іноземців українська мова некорисна, бо країна
дуже бідна і в ній процвітає корупція. Витрачали б ви рік на вивчення мови,
якби знали, що ваші інвестиції зникнуть завдяки податковим інспекторам,
примхливим змінам у законодавстві, пожежним інспекторам — цей список можна
продовжувати до нескінченності (а якщо коротко, завдяки некомпетентності
і корупції в різних формах). На сьогодні є 111 країн, привабливіших для
інвестицій, ніж Україна. (Тобто майже стільки ж мов, привабливіших для
вивчення.) Водоподіл — це РЕФОРМА і перетворення країни на привабливу для
всіх, інакше забудьте про привабливість української мови. (Навіть французи
це розуміють — одна з найгордовитiших у лінгвістичному плані націй світу!)
Рух втратив першу можливість перетворити Україну на нормальну
країну, поставивши питання мови на перше місце, а економічне процвітання
— на друге. Вони не розуміли способу мислення людей. Я, разом з тими людьми,
які дійсно зацікавлені у тому, щоб зробити українську мову (і Україну)
привабливою, обстоюю прискорення економічних реформ і перетворення України
на місце, придатне для життя. Тоді люди автоматично заговорять українською.
У них з’явиться БАЖАННЯ! НЕ ПРОГАВТЕ ЦЬОГО ШАНСУ. Це ВАШ ВИБІР.
Продовження теми на стор."Подробиці"
