Про те, що Державну наукову архітектурно-будівельну бібліотеку ім. В.Г.Заболотного збираються виселити з приміщення, її працівники дізналися з… інтернету. А через кілька днів після цього корпорація «Укрреставрація», яка є орендарем Гостиного двору на Подолі в Києві, отримала розпорядження за №190 від 13 квітня цього року, підписане прем’єр-міністром Віктором Януковичем, відповідно до якого наказувалося «забезпечити розірвання договору оренди зазначеного будинку (на Контрактовій площі, 4. — Авт. ) та звільнення орендарем його приміщень». Оскільки, бібліотека — один із орендарів Гостиного двору, то її працівники сприйняли урядовий лист як вказівку пакувати речі. А останніх тут вистачає: одних лише книг зібрано понад 400 тисяч, а ще — меблі, офісна, комп’ютерна техніка...
— Наша література — унікальна й зібрана ще починаючи з шістнадцятого століття, — розповіла «Дню» директор цієї книгозбірні Галина Войцехівська. — Найстаршій книзі понад п’ятсот років. Це — видання італійською мовою, де опубліковані гравіровані портрети на той час знаменитих художників, архітекторів, скульпторів. Тому, якщо нас все-таки змусять переселятися, ці безцінні раритети можуть серйозно постраждати.
До Гостиного двору бібліотека переїхала у 1985, і у 2004 вона відсвяткувала своє 60-річчя. До цього ж спочатку розміщувалася у трикімнатній квартирі одного із столичних житлових будинків, а потім — у Митрополичому будинку, що на Софіївському подвір’ї. Переселення двадцятидворічної давнини Галина Анатоліївна згадує, як стихійне лихо. Але, завдяки старанням працівників, протягом кількох місяців вдалося облаштуватися й установа знову відчинила двері своїм відвідувачам.
— Щодня до нас приходять 60— 70 читачів, — розповіла «Дню» адміністратор закладу Ганна Хамко. — Читачі приїздять з усієї України, тому вважаю правильним, що наша бібліотека розміщена в центрі столиці. Адже людям має бути зручно сюди дістатися. А ще ми проводимо наукові дослідження з архітектурно-будівельної тематики, займаємося видавничою діяльністю, проводимо різноманітні науково-просвітницькі заходи, видаємо методичні матеріали, довідники, інформаційні бюлетні…
За словами Галини Войцехівської, розпорядження, відповідно до якого збираються книгозбірню, образно кажучи, виженути на вулицю (як стверджує директор, нового приміщення їм поки що ніхто не пропонував), грунтується на абзаці 1 пункту 1 Декрету Кабінету Міністрів від 11 січня 1993 року, за №5—93 «Про впорядкування використання адміністративних будинків і нежитлових приміщень, що перебувають у державній власності».
— Цей законодавчий акт важко назвати демократичним, оскільки він діє проти всіх установ, підприємств та організацій, котрі не мають у власності своїх приміщень, — вважає пані Галина. — Керуючись ним, можна прийти до будь-якої організації і забрати у неї приміщення. Щось подібне нині відбувається і у нас. Декрет же вправі відмінити Конституційний суд, або (ще ліпше) якби Верховна Рада прийняла новий закон. Тим більше, що старий вже діє майже п’ятнадцять років, а протягом цього часу змінилася як політична, так і економічна ситуація в державі.
Загалом, бібліотечні працівники, як вони запевняють, особливої турботи з боку держави не відчувають. Це — і низька заробітна плата (в середньому, 700 гривень), і дефіцит спеціалістів (вже навіть важко назвати ВНЗ, де навчають цієї благородної спеціальності), і брак коштів на встановлення сучасного обладнання та поповнення книжкового фонду. А тут ще й збираються попросити на вулицю! І де гарантія, що архітектурно-будівельну бібліотеку не спіткає сумна доля Музею історії міста Києва, який вже давно виселили із будови на вулиці Пилипа Орлика, 8 у кілька кімнат Українського дому і досі не виділили нового приміщення? З причини неможливості розмістити там експонати, заклад нині не працює. Працівники зверталися до урядовців, але відповіді від них ще не отримали.
З приводу ситуації, «День» звернувся до начальника регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву Владислава Збуржинського. Його відповідь була оптимістичною: з Гостиного двору виселятимуть лише комерційні структури (там укладено 25 договорів суборенди), а державну бібліотеку нібито збираються залишити. Дуже хочеться вірити, що ця необхідна нам бібліотека залишиться в Гостинному дворі, що в центрі Подолу — старовинного району Києва, і нестиме людям розумне, добре, вічне, а на її місці не з’явиться черговий торговельно-розважальний центр.
