Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Сад української культури. Вишитий

Після столиці вишиті краватки, ікони та ляльки-мотанки Тетяни Протчевої поїдуть завойовувати китайських глядачів
11 березня, 2009 - 00:00

Незвична виставка відкрилася у залах Українського фонду культури. Під одним дахом організатори зібрали кілька десятків коштовних робіт вишивальниці Тетяни Протчевої. Усі витвори — захоплююче поєднання сучасних культурних тенденцій та прадавніх традицій. Поруч із «свіжевишитою» мапою України, оздобленою камінням Сваровськи, де найбільший рожевий камінець припадає на столицю, стоять традиційні яскраві ляльки-мотанки, одягнені за модою і звичаями різних регіонів України. На поясі у кожної ляльки-молодиці висить справжній залізний ключ. Тетяна розповідає, що раніше мати передавала дочці ключик, згодом ця традиція відбилася на тогочасних іграшках. Тут поряд із вишитими іконами — вишиті літаки, а біля модних чоловічих краваток — писанки та сценки українського побуту.

До свого хоббі Тетяна не підходить з «голими руками»: починаючи нову роботу, вона вивчає відповідну літературу, аби досягти канонічної точності. А перед тим, як вишивати ікони, майстриня зважилась на поїздку до Ізраїлю та отримала благословіння у монастирі.

Щоправда, останнім часом більшість закордонних поїздок Тетяни Протчевої мають суто робочий характер — це іміджеві виставки у США, Шотландії, Ізраїлі, Японії. Доречі, відвідини саме японської всесвітньої виставки «Експо», де учасники зі 136 країн світу представляли культуру рідного краю, запам’ятались вишивальниці найбільше. За її словами, вишиті краватки — власний Тетянин винахід, навіть там не залишили байдужими відвідувачів. Орнаменти, що використовує майстер ручної вишивки взяті з малюнків прадавньої Трипільської кераміки V — IV тисячоліття до н. е. На батьківщині ця ділова деталь сучасного чоловічого вбрання, що за допомогою яскравих ниток перетворилась на вишитий оберіг, користується неабияким попитом серед можновладців.

— Я бачу інтерес до своїх робіт. Українське давно в моді, це відчувається із реакції молоді. А для мене вишивання — просто задоволення, якого прагне душа.

Наразі художниця готується до виставки у Китаї, де разом з іншими майстрами народного мистецтва показуватиме іноземцям національний чоловічий та жіночий одяг.

Нам, щоб помилуватись її роботами, далеко їздити не треба: виставка «Сад української культури» працюватиме до 15 березня в Українському фонді культури (вулиця Липська, 16). Голова фонду академік НАН України Борис Олійник сам у захваті від побаченого:

— Тетяна Іванівна удостоїла честі нашу світлицю, де відбуваються сотні виставок, але ця особлива. Творчість Тетяни показує, що Україна дуже древня держава, яка має свою космічну і містичну місію. Наші терени об’єднують 140 націй, але ми не вибираємо по етніці своїх друзів, а по тому, чи роблять вони добро на землі. Тетяна не просто вишивальниця, вона показує, що таке Україна, її глибину і височінь, — зазначив відомий письменник, відкриваючи виставку.

Олена ОЛІЙНИК, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: