Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Сенсації не вийшло

4 березня, 2006 - 00:00

У четвер усі політизовані українські громадяни сиділи перед телевізорами, щоб «проковтнути» чергову порцію «сенсаційного» компромату. Прес- служба «Нашої України» ще на початку тижня заявила, що на «Iнтері» готується «провокація». «Технологічно цей компромат може озвучити в ефірі українського телевізійного каналу «Iнтер» Iгор Бакай», — говорилося в заявi. Склалося враження, що «Наша Україна» зробила все, щоб підвищити рейтинг телеканалу, який транслював інтерв’ю з відомим бізнесменом. Але сенсації не вийшло. Громадяни так і не дізналися, кому ж все-таки належить українська частка в компанії «РосУкрЕнерго».

Напівлежачи в позолоченому кріслі на фоні бронзового лева екс-керівник Держуправління справами Iгор Бакай повідомив, що покинув Україну за три місяці до президентських виборів у 2004 році, оскільки йому запропонували роботу в Росії. А питання повернення в Україну для Iгоря Бакая «закрите», оскільки Україна для нього — це «пройдений етап». «Я в Україну можу поїхати лише в гості. Або якийсь у мене там бізнес буде. Я готовий вести цей бізнес на території України. Політична боротьба мене більше не цікавить», — заявив він.

Проте Iгор Михайлович звинуватив міністра внутрішніх справ Юрія Луценка в наклепі. «Мені інкримінують перевищення службових обов’язків. Я хочу вам сказати, що перевищення службових обов’язків можна інкримінувати навіть стовпу, який стоїть на вулиці. Я для себе нічого не приватизував, ніяку дачу не купив, ніяку квартиру, не користувався державним транспортом, не купив ніякий готель, ніякої землі й багато-багато іншого. У мене злого наміру не було», — уточнив він. Водночас Бакай готовий приїхати в Україну для надання свідчень у випадку, якщо з нього знімуть усі обвинувачення та припинять міжнародний розшук.

Iгор Михайлович також повідомив, що брав участь в українсько-російських газових переговорах на «середньому рівні», особисто бачився з міністром енергетики Iваном Плачковим і вів телефонні розмови з «більш високими фігурами» з української сторони.

Розказав Iгор Бакай і про стосунки з Президентом: «Віктор Андрійович не дасть збрехати. Я брав участь у його призначенні прем’єром. Я був упевнений і досі упевнений в тому, що це було правильне призначення. Я не грав ні на одну сторону, ні на іншу сторону. У мене була служба країні, служба президенту Кучмі й дане слово, що я буду служити, і я це витримав».

Як з’ясувалося Iгор Бакай досить тісно спілкується з Василем Горбалем (член фракції «Регіони України»). «Василь Горбаль дзвонить, він приїжджав сюди до мене. Деякі хлопці ще спілкуються. Але не хочу зараз говорити, щоб не завдавати неприємності цим людям», — розказав Бакай, проте понарікав, що «загалом друзі забули про мене. Я понад рік із близьких друзів ні з ким не спілкуюся. Вони не дзвонять. Я не дзвоню». Говорячи про причини цього, він передбачив: «Отже, це не були справжні друзі. Отже, це були партнери».

КОМЕНТАР

Кость БОНДАРЕНКО, політолог:

— Це інтерв’ю справило на мене подвійне враження. З одного боку, є співчуття до цієї людини, яка виявилася волею долі за межами батьківщини й яку, як мені здається, обрали в нас цап- відбувайлом. А з іншого боку — це почуття деякої неприязні до людини, яку раніше вважали національним олігархом, а тепер у його виступі присутні якісь російські великодержавні нотки. Зневага до України, зневага до батьківщини. Чому він не оприлюднив компромат? Мені здається, він і так досить багато сказав: про свою роль у призначенні Ющенка прем’єр-міністром, про свої стосунки із Iваном Плачковим і іншими офіційними особами, про те, що влада сама не зацікавлена в його арешті. Все це було сказано.

Олена ЯХНО «День»
Газета: 
Рубрика: