Кримські палаци-музеї здавна не дають спокою президентам країн СНД. Свої резиденції на сонячному півострові хотів (і хоче!?) мати і президент Росії Володимир Путін. У його розпорядження, як відомо, продано (поки що) держдачу «Гліцинія», яка відома як дача Леоніда Брежнєва і, відповідно, опоряджена як найкращі музеї. За деякими даними, до кримських палаців небайдужі й президент Білорусі Лукашенко, і президент Казахстану Назарбаєв, і президент Калмикії та ФІДЕ Ілюмжинов…
На прес-конференції в Сімферополі глава кримського уряду повідомив журналістів, що і в українського Президента є ідея щодо одного з південнобережних палаців. В цьому випадку не йдеться про горбачовську дачу «Зоря» в Форосі чи про держдачу в Мухалатці, які здавна використовуються адміністрацією президента України як резиденції для глави держави. Анатолій Матвієнко розповів, що цього разу пропонується «перетворити Массандрівський палац на резиденцію Президента». Палац у Массандрі відомий знавцям історії також як палац російського імператора Олександра III і має надзвичайно розкішне оздоблення та обробку. Він відомий менше за інших саме через те, що музейники берегли його як особливо цінний об’єкт... І тут прем’єр сказав, що «Массандрівский палац може бути використано, як теоретичну резиденцію Президента за умови, що його буде відреставровано в своєму первісному вигляді», — підкреслив кримський прем’єр. Керівник уряду зазначив, що для реставраційних робіт потрібні великі гроші. «Ще одна обов’язкова умова — ця резиденція має бути відкрита для туристів і кримчан. Я гадаю, той факт, що Массандрівський палац буде ще й президентською резиденцією, викличе додатковий інтерес у відпочивальників», — вважає прем’єр-міністр Криму.
Окрім того, Анатолій Матвієнко повідомив журналістам, що Президент України Віктор Ющенко висловив бажання «допомогти Криму відреставрувати 10 пам’яток культури». Потрібно лише підібрати відповідні об’єкти. «Зараз ми намагаємося сформувати цю десятку. До неї ввійде книгозбірня Iвана Франка, музей Лесі Українки, музей Антона Чехова та іншi об’єкти», — сказав прем’єр-міністр Криму. Нова влада, з усього видно, намагається не відстати від попередньої. Як відомо, в попередні роки в Криму за загальнодержавні кошти було відреставровано Бахчисарайський історико-культурний заповідник, тобто палац кримських ханів, Херсонес у Севастополі, ряд соборів і церков, що є пам’ятками історії та культури.
Разом iз тим, не все так однозначно — директор Воронцовського палацу-музею, філією якого є Массандрівський палац, Костянтин Касперович вважає версію про переформування Массандрівського палацу на резиденцію Президента непорозумінням. Він сказав журналістам, що «ще під час дискусій про кримські палаци часів Леоніда Кучми, кримська громадськість дійшла висновку, що до теми передачі палаців у те чи інше відомство потрібно ставитися дуже обережно». Наскільки відомо, вже тоді в пресі обговорювалися ідеї передачі до скандально відомої ДУСі Лівадійського, Воронцовського (разом iз Массандрівським), Юсуповського та інших палаців. Костянтин Касперович повідомив, що під час його зустрічі з Президентом України Віктором Ющенком, яка відбулася на початку травня і проходила в присутності прем’єр-міністра Анатолія Матвієнка та секретаря РНБО Петра Порошенка, керівництво музею запропонувало розширити територію Массандрівського музею, ввести ряд додаткових об’єктів, підвести благоустроєну дорогу. «У такому вигляді Массандрівський палац-музей міг би виконувати деякі представницькі функції, використовуватися, як місце зустрічей». Костянтин Касперович підкреслив, що це обговорення зовсім не мало на увазі виведення палацу зі статусу музею. Вчений передбачив, що у випадку із заявою Анатолія Матвієнка на прес-конференції «ми маємо справу з неточністю формулювань…»
Разом із тим, у Верховній Раді Криму також негативно сприйняли пропозицію кримського прем’єра Анатолія Матвієнка щодо передачі Массандрівського палацу у ведення ДУСі. Зокрема, голова постійної парламентської комісії з культури Тетяна Умріхіна вважає, що аргументи прем’єра на користь цього проекту позбавлені сенсу. «Немає необхідності передавати кримські палаци Києву, щоб знайти гроші на їх реставрацію, — заявила депутат журналістам. — Це пам’ятники національного значення, і держава зобов’язана про них піклуватися незалежно від того, в чиєму веденні вони перебувають. Це не фінансування якихось об’єктів, що належать іншим державам. Крим же є частиною України». При цьому Умріхіна нагадала, що й за Леоніда Кучми ініціатори відібрання палаців на користь Києва також говорили про те, що тоді ніби держава зможе вкладати гроші в їх реставрацію. «Ми це вже проходили за минулої влади. Всі пам’ятають історію з Лівадійським, Массандрівським, Воронцовським палацами, з Галереєю Айвазовського, які хотіли передати адміністрації президента. Тоді нам вдалося їх відстояти. Всі комісії Верховної Ради дали негативний висновок, і наша комісія, як головна, також була проти. Зараз я також не бачу ніякого сенсу в перепідпорядкуванні цих пам’ятників Києву», — сказала Умріхіна. Вона також додала, що поки документи, які стосуються пропозиції Матвієнка, до кримського парламенту не надходили...
