Ігор ЛИСИЙ, перший заступник міського голови Кам’янця-Подільського (Хмельницька область):
— Відчувається висока напруга. Нікому не відомо, чим все це закінчиться. А порятунок від цього — праця, надії, тихе родинне щастя, нові враження від відкриття національної історичної і культурної спадщини, сьогодення і, звичайно ж, спілкування з друзями.
Ми не втомлюємося говорити, що без минулого немає майбутнього. Але знову чекаємо якогось дива у 2004 році. Натомість потрібно по крихтах, не втрачаючи жодного дня, але й без метушні, терпляче вбирати у себе національну самосвідомість, просувати державницькі ідеї і заборонити собі навіть думати, що може бути інакше. Коли навчимося поважати себе самі, тоді й інші будуть поважати нас.
Пропоную тост за надійність. Щиро бажаю всім, щоб завжди мали надійних друзів, надійні тили. Тоді успіхи будуть за нами, а будь-які поразки — тимчасовими.
Федір СТРИГУН, художній керівник Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької, народний артист України:
— Особисто для мене рік був дуже хорошим. Ми провели чимало годин за роботою у театрі. Поставили дві хороші вистави: «Державну зраду» Рея Лапіки у театрі ім. Марії Заньковецької та «Наталку Полтавку» в Луцькому театрі. Найпомітнішою подією цього року я назвав би історію з Тузлою. Багато точилося розмов з цього приводу — як гумористичних, так і якихось зовсім не зрозумілих. Вийти з цього дивного тупика допоміг Василь Симоненко. Я увесь час згадую його слова: «Безпорадні агонії злості. Злість гармонії не порве. Сонце ходить до нас не в гості. Сонце з нами живе». Оце для мене дуже важливо.
Зараз працюю над «Оргією» Лесі Українки. Я дуже захопився цією роботою. Шукаю у собі відповіді на запитання про нашу культуру, розвиток, про те, що хочемо зробити для нашої держави, з чим і за що боротися. Поки що мене це найбільше хвилює. Дуже оптимістично дивлюся в майбутнє, бо все-таки все йде до кращого, навіть якщо хтось бажає іншого. Я хочу одного — щоб у світі було тихо, гарно й мирно. Звичайно, війна в Іраку принесла чимало прикрих хвилин. Бо війна — це завжди погано.
І ще один неприємний аспект. Хоч я й не політик, але забирати в народу право вибирати Президента — це, мені здається, блюзнірство. Люди тільки вдихнули, відчули, що вони вільні і гідні того, щоб від них щось залежало, що вони можуть втрутитися в систему покращення свого життя, дуже багато терплячи заради майбутнього. Я говорю, судячи по своїх колегах, роботі театрів на Західній Україні. І бачу, як їм не тяжко, але вони все одно віддано працюють, стоячи на межі з бідністю. Є у митців якась світла віра! І я б не хотів, щоб цю віру вони втратили. А вибирати собі Президента — це право людей. Я б не хотів, щоб такі питання вирішувала тільки Верховна Рада.
Зараз у нас також дуже багато проблем з глобалізацією, європеїзацією, американізацією. Тому скажу одне: дуже важливо, щоб у всіх цих «-заціях» ми не втратили себе, не пристосовувалися до когось, а зберігали свою автентичність, характер, природу, мову, культуру, нарешті, себе як націю.
Дай нам всім, Боже, здоров’я. Дай нам, Боже, віри, правди та щастя.
Іван ГЛАДУНЯК, заступник голови Хмельницької облдержадміністрації:
— Серед негативів світового масштабу — події у так званих «гарячих» точках. Передусім, це Ірак, Чечня, арабо-ізраїльський конфлікт. На жаль, і у третьому тисячолітті людство не навчилося розв’язувати проблеми за столом переговорів. У багатьох випадках, як бачимо, розв’язує проблеми силою. Світова спільнота повинна попереджати виникнення протиріч, що призводять до конфліктних ситуацій, в яких, що найважливіше, гинуть люди. Вирішення спірних питань силовими методами закладає основу майбутніх людських трагедій.
Що ж до хорошого, то рік, що минає, відзначився кардинальними рішеннями про розширення в наступному році Європейського Союзу. Завдяки цьому наша Україна буде мати спільний кордон з країнами ЄС. Сусідство з таким об’єднанням для України, як європейської держави, є особливо актуальним і важливим. Тому, що це відіграє позитивну роль у розвитку торговельних і економічних відносин, що відтак дасть додатковий поштовх до розвитку економіки, поліпшення соціальної ситуації в Україні. Питання європейської інтеграції позитивно позначиться і відіграє важливу роль для народу України. Підвищиться рівень життя, культури, захищеності держави. Щоб кожен українець відчув себе справжнім європейцем, захищеним законом і соціально забезпеченим.
Для Хмельниччини минулий рік був удалим у соціально-економічному плані. Завдяки наполегливій праці трудових колективів, зусиллям органів місцевого самоврядуванння і виконавчої влади вдалося піднести економічні показники, збільшити обсяги виробництва, що позитивно позначилося на соціальних питаннях: утворюються нові робочі місця, збільшується реальний розмір середньої заробітної плати. Хмельниччина «перейшла» з останніх місць за рейтинговими показниками на середні в Україні.
Вдалим був минулий рік у моєму особистому житті: відчувається гармонійне поєднання напруженої роботи із домашнім затишком. А найважливіша, найщасливіша подія — народження сина.
На мою думку, наступний рік для нашої країни буде надзвичайно складним. І причина тут не тільки в наступних виборах Президента України. На тринадцятому році незалежності не утворилася політична еліта, яка керувалася б виключно інтересами людей і держави. Наявна керується особистими або груповими інтересами. Тому президентські вибори не лише не приведуть до консолідації, а ще більше посилять розбіжності. Еліта нації повинна визнати і скласти політичну оцінку своїм помилкам, об’єднатися для плідної праці заради майбутнього Народу та України.
Мій новорічний тост — за єднання влади і народу, щоб у 2004 році Україна зробила правильний вибір. Щоб рік був сповнений добрими справами, добробутом і процвітанням, став широким кроком до Євросоюзу і НАТО.
