Чи вистачить для Віктора Ющенка часу, що залишився до президентських перегонів, щоб посилити свої позиції? Чим зумовлене випадіння «народного Президента» з обойми кандидатів- фаворитів? Хто з двох: Юлія чи Віктор погодяться принести на вівтар свої президентські амбіції на користь другого терміну для Віктора Ющенка? Ці та інші запитання «День» адресував керівнику соціологічної служби «Український барометр», політологу Віктору НЕБОЖЕНКО.
— Вікторе Сергійовичу, як ви вважаєте, Віктор Ющенко вчинив правильно де-факто беручи участь у нинішніх виборах, чи ж йому все-таки варто було залишатися, наскільки це можливо через суб’єктивні причини, як то кажуть, арбітром?
— Ми ж із вами, якщо говорити відверто, точно не знаємо: піде він на другий термін чи ні. Якщо так, то, безперечно, йому необхідно було на нинішніх виборах промацати своє електоральне поле. Тепер він знає результат.
— І це знання, ймовірно, викликає не найкращі емоції, чи не так? Адже третє місце для партії, лідером якої є діючий Президент — це...
— Так, безумовно, це дуже й дуже погано. Але, на відміну від своїх конкурентів, Віктор Ющенко вже знає, що стартові умови в нього набагато гірші, ніж у них.
— Дійсно, якщо дивитися на нинішню парламентську гонку під призмою майбутніх президентських виборів, зрозуміло, що фаворитів двоє: Янукович і Тимошенко. Чому, на вашу думку, за три роки так впали позиції Ющенка?
— А це у всіх Президентів так буде. Якщо ми завтра зробимо президентом Тимошенко, то через рік її рейтинг впаде десь удвічі. Це природна реакція населення й так буде завжди і з будь-яким президентом, навіть через десять років. Інше питання в тому, що Президент представляє і владу, а до влади завжди критичніше ставляться, ніж до тих, хто бере на себе прекрасну й солодку роль опозиції.
— Якщо припустити, що Віктор Ющенко вирішить балотуватися на другий термін, як ви вважаєте, чи може йому вистачити часу, що залишився до виборів, щоб повернутися в обойму кандидатів важкоатлетів?
— Ні, у сьогоднішній ситуації перемагає вибори неподільно Тимошенко, Янукович приходить урочисто другим. А що в такій ситуації робити Ющенку, відверто кажучи, не знаю й навіть не уявляю.
Сьогодні зоряна година Тимошенко як лідера політичної сили, як кандидата в Президенти, ну й загалом, як національного героя. Але я підкреслюю: зоряна година — сьогодні, відтепер усе йтиме похилою площиною.
— На вашу думку, хто з двох — Тимошенко чи Янукович — можуть принести на вівтар свої президентські амбіції на благо другого терміну для Ющенка і з ким вигідніше й надійніше укласти таку угоду Президенту?
— Я гадаю, що надійніше було б такий пакт укласти з лідером Партії регіонів, незважаючи на те, що вони представляють різні політичні області. Але, по-перше, вони обидва «східняки», як гордо заявляє Ющенко, значить, напевно, все ж розуміють один одного. По-друге, важко розраховувати, щоб Тимошенко не захопилася черговим українським проривом і не порушила обіцянки черговому Президенту. А в Януковича ситуація набагато гірша: він не може дозволити собі таку розкіш як невиконання зобов’язань.
— Як ви вважаєте, чи можуть у 2009 році вибори Президента відбуватися в парламенті, а не за допомогою всенародного волевиявлення?
— Звичайно, може бути й таке. До речі, цим шантажувала й знаджувала одночасно Ющенка Партія регіонів, коли разом із Морозом захопила владу. Мені здається, що цією ж історією займатиметься й Тимошенко, пропонуючи Ющенку уникнути національного приниження, ставши президентом Верховної Ради. Але я гадаю, що Ющенко, не послухавши тоді Януковича, не послухає зараз і Тимошенко.
— А якщо абстрагуватися від конкретних персоналій, то, на ваш погляд, при нинішніх українських (і окремо — парламентських) реаліях, вибори президента під куполом — це нормальна практика?
— Ні. Це буде суто парламентська республіка. Це буде погано для країни, оскільки невелика група партійних босів, по суті, управлятиме країною, і все це називатиметься українською моделлю демократії...
