У неділю на 57-му році життя після тяжкої і тривалої хвороби помер відомий російський актор, режисер і письменник Леонід Філатов.
Упродовж останніх років Леонід Олексійович тяжко хворів, але мужньо переносив усі страждання. 1993 року в артиста був мікроінсульт. А 1997 року він переніс складну операцію з пересадки нирок, під час якої виникли ускладнення, що спричинили різке зниження імунітету. Через це навіть легка інфекція могла призвести до серйозних наслідків для здоров’я. В одному з інтерв’ю Леонід Олексійович розповідав, що навіть у лікарні, в найбільш тяжкі дні, продовжував писати вірші. Щодо популярної телепрограми «Щоб пам’ятали», автором і ведучим якої був Філатов, то за всі роки вона жодного разу не зірвалася через його хворобу.
До Московської центральної клінічної лікарні актора госпіталізували 16 жовтня з дуже тяжким двостороннім запаленням легень, повідомляє NEWSru. Лікарі впродовж 10 днів боролися за його життя, на жаль, цього разу врятувати Філатова медики не змогли.
Усі, хто близько знав Леоніда Олексійовича, захоплювалися його безмежною мужністю, тонким гумором, який не залишав актора навіть у найтяжчі хвилини життя. Після виходу на екрани фільму «Екіпаж» критики почали називати Філатова «секс-символом радянського кіно». Тоді цей «титул» для нас був чимось новим. Актор, ніяково посміхаючись, казав: «Ну який я символ, у мене ніс довгий».
Варто було написати на афіші «виступає Філатов», і гладачі вмить розкуповували квитки. Неймовірно, але передачу «Щоб пам’ятали» Леоніду Олексійовичу довелося пробивати в телеефір. Вона вийшла в роки перебудови, коли всі були охоплені бажанням якнайшвидше попрощатися з минулим, а «Щоб пам’ятали» нагадувала, що в ті часи у нас жили і творили видатні майстри. У Філатова минуле перетворилося на реквієм — величний і трагічний, не лише по людях (популярних колись акторах, їхніх непростих долях), а й по часу, а передача звучала, як заклинання — «Щоб пам’ятали»... Філатов давав нам уроки людяності й мудрості, і ми пам’ятатимемо вас, любий Леоніде Олексійовичу!
ДОВІДКА «Дня»
Леонід Філатов народився 24 грудня 1946 року в Казані, закінчив театральне училище імені Б. Щукіна (1965—1969), курс В. Львової та Л. Шихматова. З 1969-го — актор Московського театру на Таганці. 1993-го разом з Миколою Губенком, Наталією Сайко, Ніною Шацькою та іншими акторами створив своє творче об’єднання «Співдружність акторів Таганки». Автор п’єс «Строкаті люди», «Годинник з зозулею», «Художник з Шервудського лісу». Автор пісень до спектаклів «Театр Клари Газуль», «Мартін Іден», «Колись у Каліфорнії», «Геркулес і Авгієвi стайні».
Зіграв головні ролі у фільмах: «Екіпаж», «Жінки жартують всерйоз», Граки», «Обрані», «Успіх», «Чичерін», «Забута мелодія для флейти», «Місто Зеро», «Благодійницький бал». 1990 р. зняв за своїм сценарієм і зіграв одну з ролей у фільмі «Сукинi діти».
1986 року Леонід Філатов опублікував сучасну віршовану казку, написану для театру в манері народних розповідачів, «Про Федота-стрельца удалого молодца», яка практично відразу стала культовим твором. Серед інших літературних творів Леоніда Філатова — «Велике кохання Робіна Гуда», «Любов до трьох апельсинів», «Лісістрата», «Театр Леоніда Філатова», «Я — людина театральна», «Сукинi діти» та багато інших. За передачу «Щоб пам’ятали» отримав премію ТЕФІ.
