Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Шкільна «оптимізація»

У Донецьку хочуть закривати недоукомплектовані класи. Почали з українських
22 серпня, 2012 - 00:00

Новина про те, що 10-й клас школи №27 у Донецьку хочуть закрити, з’явилась у ЗМІ цього вівторка. «Газета по-українськи» повідомила, що за два тижні до початку нового навчального року начальник відділу освіти Ленінського району Донецька направила до гімназії лист ультимативного змісту. Зокрема, в листі йдеться про те, що наповнюваність учнів у 10-х класах повинна бути не менше 25 осіб. У разі не добирання такої кількості учнів до 25.08.2012 р., класи не відкриватимуться».

За коментарем «День» звернувся до адміністрації школи. «Насправді ця проблема з десятим класом існує. На момент випуску цей клас закінчило 19 осіб. Вони навчались у такій кількості з першого класу. Сьогодні на продовження навчання подали заявки 16 учнів. Ми всі, і батьки, і школа проти рішення райради не відкривати десятий клас. Проте це не політичне рішення, а економічне. Це не єдиний україномовний клас у школі. Вся наша школа україномовна, навчання тут з першого класу ведеться державною мовою. Ми хотіли звернутись до адвоката, який би нам розтлумачив закон і допоміг вирішити цю проблему, переконати району владу, що клас повинен бути», — розповіла Олена ШЛИКОВА, заступник директора школи №27.

Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту» чіткої кількості учнів для існування класів немає. Відповідно до пункту 1 статті 14 «наповнюваність класів загальноосвітніх навчальних закладів не повинна перевищувати 30 учнів», проте треба враховувати і пункт 2 цього закону, який говорить: «у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При меншій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання». Саме на цю статтю та цей пункт посилається Марія ОЛІЙНИК, правозахисниця, голова голова Донецького осередку товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка. За даними правозахисниці, листи про «оптимізацію» були надіслані і в інші школи. Наразі ця інформація перевіряється.

ДО РЕЧІ

Учора Миколаївська міськрада зробила російську мову регіональною. За це рішення проголосували 60 депутатів міської ради, 4 народних обранці були проти, 4 утрималися і 4 не голосували. Перед початком сесії біля адміністративної будівлі відбулися пікети, під час яких сталися бійки між прихильниками російської мови й супротивниками Закону Ківалова-Колесніченка. Співробітники підрозділу «Беркут» затримали декількох правопорушників. Олег МУДРАК, керівник фракції «Фронт змін» у Миколаївській міській раді, прокоментував ухвалене рішення так: «Коли правлячим партіям сьогодні нічого показати з досягнень, то, напевно, це та ширма, за яку намагаються заховати свою недолугість. Я протягом шести років є депутатом і все своє листування і спілкування з міською радою веду практично на 90% російською мовою. До сьогодні я взагалі не відчував, що є які-небудь утиски російської мови. Тема мови виникла якраз перед виборами на тлі того, що показати реальних досягнень українцям, у тому числі і городянам міста Миколаєва, влада не може. Тому зробили гарний проект, за який проголосують, надали російській мові статус регіональної, але від цього сміття у дворах не стане менше, під’їзди вмить не відремонтують, дахи, як текли, так і далі будуть текти. Це своєрідне відволікання уваги миколаївців. Тому я і утримався при голосуванні».

Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День», Донецьк
Газета: 
Рубрика: