До конкурсу «Євробачення» залишається трохи більше місяця. Не є таємницею, що він дасть Україні шанс завоювати серця європейських туристів і показати їм Київ як місто цивілізоване та приємне для життя. Проте досі залишаються кілька моментів, які можуть дуже неприємно здивувати довгоочікуваних гостей. Один із них — зграї бродячих собак — як правило, просто шокує благополучних європейців. І ось, як стверджують члени столичного Товариства захисту тварин, Київська міська адміністрація взялася за винищування бездомних звірів усіма можливими засобами. Учора вранці захисники прав собак і кішок пікетували столичну мерію, вимагаючи покінчити з шкуродерством. Кілька десятків жінок (чоловіки в пікеті участі не брали) були всерйоз стурбовані долею «менших братів». «Останнім часом зареєстровано безліч випадків отруєнь собак невідомою отрутою, — розповідає член Київського товариства захисту тварин Анна Макридічева. — Лікарі просто не знають, як рятувати таких бідолах». За інформацією А. Макридічевої, на вулицях Києва з’явилися м’ясні шарики, начинені вищезазначеною отрутою.
Проблема бездомних тварин існує в українських містах уже багато років. З одного боку, бродячі собаки та кішки є переносниками різних хвороб — від лишаю до сказу, а з іншого — викликають співчуття в суспільства. Як засвідчило міні-опитування кореспондента «Дня», більшість дорослих людей спокійно ставляться до... умертвіння бездомних тварин, з застереженням «якщо вона не мучитиметься». Водночас громадські організації наводять чимраз нові факти саме «звірячого» знищення чотириногих. Щороку, за даними громадських організацій, від руки людини гинуть близько 35 тисяч бродяг. Ситуація загострюється саме перед різними заходами «світового» масштабу. «У 1998 році, коли в Києві відбувалися збори Європейського банку реконструкції та розвитку, ми вже стикалися з масовим знищенням тварин, — розповідає президент Міжнародної громадської організації Товариство захисту тварин «SOS» Тамара Тарнавська. — Ми пропонуємо європейський шлях розвитку — стерилізацію. Таким способом проблему бездомних тварин подолали багато країн, наприклад, Польща та Чехія. Виділених на вбивство тварин грошей цілком вистачило б на процедуру стерилізації». Пікетники, до речі, розгорнули транспаранти: «Вбивству тварин — ні, стерилізації — так!»
Утім, аж ніяк не всі фахівці вважають стерилізацію можливим вирішенням проблеми. «Стерилізуємо ми всіх тварин, і що далі? — запитує завідувач центральної міської клініки тварин Володимир Суворов, — знову ж випустимо їх на вулиці, і вони продовжуватимуть розносити хвороби ще 10 — 15 років свого життя. А тим часом з’явиться нове покоління вигнаних із дому, які також розмножуватимуться і хворітимуть. Ми вже проводили масову стерилізацію років п’ять тому». Притулків, у яких стерилізовані тварини могли б доживати свій вік, ми однаково не маємо. Їх будівництво — перспектива дуже далека та невизначена. Тому разом зі стерилізацією необхідно провести ще цілий комплекс заходів — таких, як постійне щеплення та контроль, установка чіпів на оброблених тваринах. Але найкардинальніші зміни мають статися в свідомості громадян: адже бездомні тварини насправді домашні, просто їхні господарі відмовилися взяти на себе відповідальність за тих, кого приручили.
Що ж до отруєнь й отрутохімікатів, то В. Суворов нічого про них не знає: «Якби таке сталось, у нас би вже стояли величезні черги. М’яса ніхто на вулицях не розкидатиме, воно дуже дороге. Буває, собаки труяться приготованою санстанцією отрутою для пацюків, можливо, про це і йдеться». Київміськадміністрація, зрозуміло, також відхрещується від проведення такої акції. Мер столиці Олександр Омельченко публічно назвав повідомлення про знищення бродячих тварин у Києві «легкою провокацією». «Я прочитав учора в інтернеті дешевий чорний напівпіар про те, що в Києві займаються шкуродерством. Це легка провокація, якій не вірять ані ті, хто друкує, ані ті, хто читає, і, тим більше, наші кияни», — зазначив мер в інтерв’ю журналістам.
Тим часом мерія встановила нову «винагороду» для служби відловлювання тварин за кожного окремого спійманого особня. КМДА виділяє гроші жекам, а ті в свою чергу звертаються до «ловців», коли поголів’я здичавілих домашніх вихованців перевалює за допустиму межу. Тепер собака «коштує» 76 гривень замість колишніх 37. На думку представниць Товариства захисту тварин, таке заохочення дуже негативно діє на працівників служби відловлювання. Зокрема, вони спеціально залишають собак «для розведення» — щоб у майбутньому мали кого відловлювати. А часто просто перевозять тварин з одного кварталу в інший, заробляючи на одній собаці кілька разів....
