Позови на суму понад 19 тис. грн. було пред’явлено цілому рядові підприємств Донецької області державним управлінням екоресурсів регіону, яке провело чергову перевірку дотримання природоохоронного законодавства підприємствами Донбасу. Лише за цей короткий термін виявлено близько 50 порушників — підприємств, діяльність яких негативно впливає на стан навколишнього природного середовища Донеччини. Так, із 85 перевірених об’єктів на 47 виявилися істотні вади в роботі, в зв’язку з чим їхнім керівникам було пред’явлено штрафи на суму близько 4 тис. грн., а 44 посадових особи було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Необхідно також зазначити, що подібна сумна статистика стала, на жаль, звичною справою для шахтарського регіону, екологія якого вже доволі давно балансує на грані катастрофи. Однак парадокс полягає в тому, що, незважаючи на трагічність ситуації, багато підприємств області — як великих, так і дрібних — продовжують ігнорувати природоохоронне законодавство і завдавати навколишньому середовищу Донеччини удару за ударом. Нещодавно те ж держуправління екоресурсів у Донецькій області підбило підсумки піврічної інспекційної роботи, згідно з якими було названо 10 підприємств, які злісно порушують встановлені норми і продовжують холоднокровно «добивати» донецьку екологію. До речі, це управління проводить свої рейди майже кожного тижня.
При цьому, як повідомляє прес-служба держуправління екоресурсів, видів порушень екологічного характеру в регіоні безліч. Наприклад, ВАТ «ММК ім. Ілліча» і ВАТ «МК «Азовсталь» пред’явлено претензію за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферу. Ці підприємства було оштрафовано на загальну суму понад 12 тис. грн. За схожі порушення — забруднення атмосферного повітря — оштрафована і ЦОФ «Краснолиманська» ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», якій було пред’явлено штраф на суму близько 400 тис. грн. Приблизно на стільки ж оштрафовано і ДВАТ «Шахта ім. Коротченка» ХК «Селідоввугілля» за забруднення водних ресурсів і понаднормативний викид стічних вод.
За офіційними даними, в Донбасі практично не залишилося водоймищ, придатних для купання. Всі вони забруднені і давно не відповідають установленим нормам. Наприклад, після спеціальних проб фахівці з’ясували, що в деяких водоймищах вміст нітритного азоту в багато разів перевищив норму: в річці Кальміус (Донецьк) — у 13—30 разів, у річці Булавін (нижче м. Єнакієве) — у 24 рази, в річці Кальчик (недалеко від м. Маріуполя) — майже в 55 раз. Окрім того, висока концентрація і інших небезпечних забруднювачів. При цьому, як повідомляє держуправління екоресурсов, головними забруднювачами водоймищ залишаються металургійні підприємства (57—60% викидів) і шахти (18—20%). Наприклад, металургійний комбінат «Азовсталь» (м. Маріуполь) щодоби використовує 2 млн. кубометрів води Азовського моря для охолодження свого обладнання. Потім вода, нагріта до 60—70 градусів, яка містить масу забруднювачів, повертається в море і до р. Кальміус. Таким чином порушується хімічний склад морської води, в ній гинуть живі організми. Наприклад, у Азовському морі, за словами рибалок, риби стає все менше — вона просто не виживає, а в деяких районах риби немає взагалі. Окрім цього, у водоймищах Донеччини щорічно осідає близько 1 млн. тонн різних шкідливих речовин, які туди скидаються разом зі стічними водами.
Проте, за словами фахівців, останнім часом кількість викидів знизилися — щоправда, лише на 5—7%, але навіть ця цифра дорівнює 1,6 млрд. кубометрів на рік. При цьому, якщо раніше розчищення русел річок та інших водоймищ проводилося щорічно, то тепер цим просто нікому займатися. Та й коштів на ці потреби, на жаль, ніхто поки що не виділяє. Наприклад, шахтарській столиці на «водні» потреби області (очищення русел рік, розчищення водойм) щорічно виділяється 1 млн. грн., у той час як, наприклад, найскромніший проект розчищення Кальміуського водосховища, розроблений наприкінці 2002 року, потребує 8 млн. грн.
Особливо страшним для донбаської екології є ще одне порушення, на яке стали грішити все більше підприємств, — вирубка дерев — єдиного засобу, спроможного ще хоч якось урятувати Донеччину від поступового штучного «задушення». Так, наприклад, за повідомленнями прес-служби Донецької обласної прокуратури, одне лише нікому не відоме ТОВ «Шпона» незаконно вирубало такий величезний метраж лісу, що він «потягнув» на штраф у розмірі понад 800 тис. грн.
Вчені схиляються до дуже невтішних висновків, заявляючи, що за таких темпів у регіоні скоро стане просто нічим дихати. Як повідомляє прес-центр Луганського національного педагогічного університету ім. Т. Шевченка, над східними областями України вже багато десятиріч існує своєрідна киснева воронка. При цьому, за словами вчених, Донбас уже давно задихнувся б, якби не кисень, вироблюваний зеленими масивами інших регіонів, який у шахтарський край доставляють повітряні потоки. У цьому випадкові йдеться про Донецьку та Луганську області, які однаково сильно схильні до екологічної катастрофи, однак учені задумуються вже й про долю всієї країни. За їхніми даними, сьогодні лісистість України становить у цілому лише 14% або 340 тис. га лісових насаджень (у Донецькій і Луганській областях — приблизно 12%). Тому в найближчі 10—15 років має бути доведено цей показник хоча б до 18—20% по країні, щоб до 2020 року в Україні було не менше 500 тис. га лісів.
Усі ці чинники рано чи пізно позначаються на здоров’ї мешканців Донбасу, які все частіше страждають від різних хвороб. Так, згідно з даними донецького обласного управління статистики, три чверті опитаних донеччан за останній рік хворіли, а хронічні захворювання чи проблеми зі здоров’ям має майже кожен третій мешканець області.
Донбасові, на думку вчених, час задуматися про створення екологічно чистих виробництв, які дозволили б звести до мінімуму загрозу екологічної біди. Потрібно зазначити, що перші кроки в цьому напрямку в Донбасі вже зроблено: на основі британської програми в області винайдено систему екологічно чистого виробництва, яка застосовується на одному з металургійних підприємств. Вона передбачає установку в деяких цехах спеціальної системи газоочистки, яка дозволяє навіть візуально помітити викиди, які з’являються із газовідвідної труби.
З цього приводу в Донбасі навіть відбувся спеціальний семінар-тренінг, проведений на базі Донецької торговельно-промислової палати, на якому розглядалися природоохоронні бізнес-ініціативи. Сьогодні в області вже реалізується програма підтримки екологічних бізнес-ініціатив, а крім того, почав діяти проект «Бізнес і навколишнє середовище», стратегічними цілями якого є створення Регіонального екологічного бізнес-центру та реалізація Програми малих грантів.
Крім того, в Донбасі нещодавно стартував проект програми Тасіс Європейського Союзу «Розвиток сфери управління твердими побутовими відходами в Донецькій області», присвячений ще одній насущній проблемі регіону — боротьбі з численними сміттєвими звалищами. Здійснення проекту розраховане до вересня 2007 року.
Проте, за словами вчених, наскільки ефективно працюватимуть усі ці проекти, покаже час, а поки що, мабуть, найбільш дійовим способом боротьби з екологічною катастрофою залишається особиста зацікавленість мешканців Донеччини. Так, сьогодні бізнесмени області все частіше викупляють окремі території, які раніше прилягали до екологічно небезпечних районів і були забруднені, і за свій рахунок їх очищують. Особливо це характерно для територій з водоймами, в яких нові власники очищають дно, воду, відновлюють пляжі, будують атракціони… Але, на жаль, таких прикладів у регіоні поки що не дуже багато, до того ж, місцева влада ніяк не заохочує таких ентузіастів. Та й, на жаль, немає гарантії, що вже очищені території не буде знову забруднено недбайливими донеччанами, багатьох із яких поки що не дуже турбує екологічний стан своєї області.
