Їх поховано відтепер на меморіалі, який поляки облаштували у селі Мельники Шацького району. Саме у селах та лісах цього району і було їх знайдено археологами. На Волині є вже декілька меморіалів, які поляки облаштовують на місці загибелі своїх співвітчизників, і для громадян сусідньої держави є дуже важливим догляд за такими похованнями. Традиція така, що знайдені останки поляків хоронять саме там, де їх відшукали. Можливо, таким чином і зберігається історична пам’ять про події, в яких брали участь співвітчизники.
Польські прикордонники загинули у кінці вересня 1939 року, коли, як писала радянська пропаганда, «на землі Західної України та Західної Білорусі прийшов золотий вересень...» Це було реальне втілення ідеї про переділ світу за пактом Молотова — Рібентропа. Прикордонників знищили по-звірячому, перед смертю кільком відрубали і кисті рук... Особливістю нинішньої археологічної експедиції стало взяття матеріалів для аналізу ДНК. У Польщі вже кілька десятиліть діє програма пошуку рідних та близьких за аналізом ДНК. Діяльність Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва, яка з 1947 року займається пошуком могил поляків по всьому світі та створює меморіали пам’яті, щедро фінансує держава. Ось і на перепоховання польських прикордонників на Волині прибуло не тільки чимало офіційних осіб Республіки Польща, а й президент Броніслав Коморовський надіслав від себе вінок. Натомість від України у перепохованні взяли участь директор державного підприємства «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, який разом з польськими колегами і здійснював пошуки останків, та радник голови Волинської ОДА Сергій Кошарук. Як пише редактор «Волинської газети» Володимир Данилюк: «А хіба на той час у складі Війська Польського не воювали десятки тисяч українців?! І ми після цього будемо говорити про те, що Захід повинен нам допомогти в боротьбі з агресором, який в 2014 році діє так само, як вбивав усіх підряд 75 років тому?! І якщо починати люстрацію, то хіба не з 1939 року, коли в Західну Україну прийшла кремлівська орда, яка посіяла тут зерна нікчем, котрі зараз намагаються видати себе за патріотів?! Це вони прославляли та будували «розвинутий соціалізм» на крові простих людей. Це вони хутчій друкували та читали постанови ГКЧП. Це вони за 30 срібняків готові продатися кому завгодно, щоб зараз говорити: ми ж патріоти, але час був такий... Подвиг цих польських захисників нашої спільної Вітчизни, які полягли 75 років тому за нашу та їхню свободу, переконує: боротьба не була даремною. І Люстрація має починатися з 1939 року».
