У Львівському національному музеї ім. Андрея Шептицького презентували книжку авторства поета та громадського діяча Романа Лубківського, фотомитця Василя Пилип’юка та мистецтвознавця Христини Береговської «Світи Святослава Гординського». Видання присвячене видатній постаті в українській культурі — художнику, мистецтвознавцю та публіцисту Святославові Гординському (1906—1993 рр.).
Як зазначали на презентації промовці, жодна визначна мистецька подія в Україні від 1930-х до 1990-х не відбувалася без Святослава Гординського — саме тому він назавжди ввійшов у світ української культури, вклавши в неї колосальні знання та енергію. «Він, як Іван Франко та Кирило Устиянович, закривав собою всі прогалини в культурному та громадському житті України, бо був універсалом», — зазначив під час представлення «Світів» директор Національного музею Ігор Кожан.
«Святослав Ярославович володів тим двигуном, що рухав українське мистецтво, — наголосив Роман Лубківський. — Книжка творилася на великому окриленні, й не як альбом, не як знак певної пам’яті людини українського Відродження — книжка творилась як щось особливо натхненне. Львів може гордитися Гординським, хоча, на жаль, багато з того, що планувалося у зв’язку з ювілеєм і з указом, підписаним президентом Ющенком, не виконано. Зокрема, досі, як було обіцяно, не носить ім’я Гординського Львівський палац мистецтв, досі нема у Львові й пам’ятника Святославові Ярославовичу».
«У книжці представлено сім світів Святослава Гординського — рання творчість, творчість у Парижі, творчість в Америці, на батьківщині, світ родини, світ батярства, світ юності, де він пережив багато моментів спільної творчості з Пікассо та Модільяні — це і є концепція найважливіших етапів життя Гординського, яке ми ділили не за хронологією, не за матеріалом його живопису чи іншим видом його творчості, а за найконцептуальнішими і найбільш хвилюючими моментами його життя», — розповіла «Дню» дослідниця творчості й життя Гординського мистецтвознавець Христина Береговська, яка збирала матеріали для «Світів» у родині митця.
Вдалим концептом назвав «Світи» мистецтвознавець Роман Яців і наголосив, що потенціал Гординського досі не вичерпаний і ще працюватиме на перспективу української культури.
Презентація книжки «Світи Святослава Гординського» відбулася на тлі невеличкої виставки з графіки С. Гординського. Важливо також, що на представлення видання на запрошення Романа Лубківського прибули з Парижа та Бостона дочки Святослава Гординського — Лада та Лариса. За словами Романа Лубківського, напередодні від’їзду з України вони склали листа на ім’я міністра закордонних справ Костянтина Грищенка, в якому повідомили про бажання передати на батьківщину архів батька.
Нагадаємо, що народився Святослав Ярославович у Коломиї в родині викладача Львівської класичної гімназії. Відвідував Берлінську академію мистецтв і курс візантології в Українському науковому інституті (Берлін). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії Фернана Леже. 1931 року повернувся до Львова, де заснував Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ) і став редактором її журналу «Мистецтво». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі. Перекладав поезію з англійської, французької, німецької, італійської, польської та інших мов. Видав у Львові кілька власних поетичних збірок. На основі аналогій з українським фольклором доводив українське походження «Слова о полку Ігоревім». Опублікував монографії про багатьох українських художників. У часи Другої світової війни згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців. 1944 року виїхав за межі України. У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців. Згодом, переселившись до США, заснував «Об’єднання митців-українців Америки», організував велетенську виставку українських митців-американців і опублікував її каталог — своєрідну енциклопедію українського малярства у Штатах. Автор мозаїк і розписів понад 30 українських церков у різних країнах світу (серед них — великі собори у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі). На початку 1990-х років відвідав незалежну Україну.
