Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Сімейні старти

У вихідні у столиці боролися за фізичне здоров’я
17 травня, 2005 - 00:00
МАЛЕНЬКИЙ «ЕКСТРЕМАЛ» / ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА / «День»

Соціологічні опитування останніх років свідчать, що в українських сім’ях підвищився інтерес до здорового способу життя та національної культури, переважна більшість вважає сім’ю однією з найвищих цінностей і мріє про двох або більше дітей. Однак негативні чинники переважають, нагадують у міністерстві молоді та спорту. Минулого року в Україні народилася 408591 дитина. А померло 765408 людей. Тобто населення країни скоротилося майже на 357 тисяч...

Позаминулого року Генеральна асамблея ООН постановила проголосити 2005-й Міжнародним роком спорту й фізичного виховання. Асамблея запропонувала урядам країн організувати заходи для демонстрації прихильності цим цілям і звернутися до спортивних діячів по допомогу. Україна відгукнулася на заклик, організувавши фестиваль під назвою «Мама, тато, я — спортивна сім’я». Рік тому профільне міністерство та Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» «кинули клич» по всіх областях країни з пропозицією взяти участь у веселих змаганнях відбірного туру. Відгукнулися більше ніж тисяча сімей — сто учасників- переможців було запрошено до Києва на фінал. У регіонах тим часом цими вихідними також «фестивалили»: проходили чергові відбірні змагання для участі в заході наступного року.

Старти дійсно вийшли веселими. «Яка спритна мама», — коментували глядачі, спостерігаючи за тим, як «хранителька вогнища» вправно об’їжджає на самокаті кеглі. Спортивним духом прониклися й трибуни: публіка щиро вболівала за учасників. Не забуваючи, однак, палити й попивати пиво.

Директор Департаменту фізичної культури Міністерства Мирослав Дутчак, звісно, нагадує, що завдання — щоб з року в рік фізично активних сімей більшало. І все ж надмірної спортизації заходу йому не хотілося б: фестиваль — «не боротьба за голи й очки», а насамперед можливість поспілкуватися. Так і вийшло: сім’я Греньо із Закарпаття, наприклад, сповідує класичний принцип «головне не перемога, а участь». «Ми просто отримали задоволення», — кажуть Павло-старший, Павло- молодший, мама Олена й дочка Наталка. Крім того, вони не тільки обмінялася з багатьма учасниками адресами й телефонами, а й запланували з деякими сім’ями спільні «вилазки». Чому вирішили взяти участь? Фестиваль активно рекламувався, а спорт для сімейства — спосіб життя. Тато заразив інших членів сім’ї риболовлею, разом із дітьми «штурмує» гори, Павло-молодший і Наталка — займаються карате...

...Це учасники фестивалю розуміють, що для того, щоб жити активно, зовсім необов’язкова наявність товстого гаманця. Розуміють це й у міністерстві. І все ж фахівці звертають увагу на очевидне: потужна система спортивних установ, що існувала за радянських часів, давно дала тріщину. Доступних гуртків, секцій у регіонах немає або їх мало. Ті заклади для занять спортом, що з’явилися останніми роками, далеко не кожній середньостатистичній українській сім’ї по кишені...

...До речі, ще один захід, присвячений Міжнародному року спорту, планували провести на Майдані. Однак «ознак» загальноміської акції «Здорова сім’я — здорова країна» (її організатор — управління у справах сім’ї та молоді Київміськадміністрації) на Хрещатику виявити так і не вдалося. Усе було як завжди: мами-тата, які чинно прогулюють своїх малих, і молодь з пивом.

Наталя МЕЛЬНИК, «День»
Газета: 
Рубрика: