«День» часто пише про пернатих і їх стосунки з людьми. Про те, як люди рятують лебедів, які залишилися зимувати в Україні, як рятують журавлів, що прилетіли з теплої Африки саме в березневий снігопад. Про птахів, які живуть поруч, — у парках, дворах, лісах. Про те, яке символічне значення вони мають для нашої культури.
У Міжнародний день птахів ми вирішили зустрітися з головою громадської організації «ZOOСВІТ» Оленою Гоєнко, щоб дізнатися, а як живеться птахам, які ділять квадратні метри з людьми? Що робити, щоб і вони відчували себе щасливими, а не лише їхні господарі? Як «прочитувати» їхні бажання та настрої, ловити їхні комунікаційні «сигнали»? Адже виявляється, ці пташки люблять своїх господарів, сумують за ними, переживають, коли їх довго немає, і радісно зустрічають після повернення.
«Пташки — це не іграшка і не елемент інтер’єру, це — повноцінні члени сім’ї», — пояснює Олена Гоєнко. У неї в квартирі — окрема кімната для великих вольєр, де живуть папуги жако, бо їх ні в якому разі не можна селити в маленьку клітку. Сама Олена — біолог і тваринами захоплюється з дитинства. Вона створила громадську організацію «ZOOСВІТ», яка пропагує цивілізоване розведення птахів і невеликих домашніх улюбленців. Адже пташки, які живуть із людьми, вимагають не меншої уваги та відповідального ставлення до себе, ніж дикі.
— Це — Федя, — знайомить нас Олена Гоєнко з одним зі своїх жако, — ми його викупили, тому що він жив у офісі, а перед тим поміняв трьох власників. Він сидів у маленькій клітці, розучився літати. Федя у нас кусається, тому що пам’ятає, як з ним поводилися люди. Клавдію, яка живе поряд з ним, неправильно транспортували перекупники — поряд з нею помирало багато пташок, а для жако це дуже великий стрес, тому вона до цих пір не може прийти до тями, періодично рве на собі пір’я.
Відповідальне ставлення до птахів — ось що найбільше хвилює Олену Гоєнко. По-перше, кожна пташка повинна мати реєстрацію та документи, які засвідчать, що вона була виведена в Україні, в неволі, а не виловлена в дикій природі. Родовід пташки багато розповість господарям про її здоров’я — це також своєрідний запобіжний засіб, адже екзотичні птахи-«нелегали» можуть переносити такі ж екзотичні хвороби.
Жако — це пташка однієї сім’ї. У хороших умовах вона може жити 70 років. Цю відповідальність — що береш пташку назавжди — повинні усвідомлювати і покупці. «Жако — дуже інтелектуальна пташка, у неї розвиток на рівні 5-6-річної дитини», — пояснює Олена. У кожної пташки — свій характер, і важливо підлаштуватися під нього, вважає біолог. Якщо пташка кусається, треба зрозуміти, чому вона так робить — як правило, її щось не влаштовує. А людина вважає, що ця пташка агресивна.
Олена Гоєнко не розуміє тих батьків, які купують пташку, щоб дитина вчилася за кимось доглядати. «Тварини — це не іграшка. Тварина, за якою не доглядають мама з татом, яку вони не люблять, не любитиме і дитина. Батьки повинні розуміти, що коли вони беруть у дім пташку, — це велика відповідальність, і що саме їхні дії виховуватимуть у дитині любов до всього живого. А коли для дитини це зводиться до обов’язку, вона починає чинити опір. І тоді ми виховуємо в дітях нешанобливе ставлення до тварин, небажання доглядати за тими, хто є в домі — звідси небажання доглядати за ближніми, за хворими, людьми похилого віку».
Перше, що радить Гоєнко бажаючим купити пташку, — звертатися до фахівців, які розводять пернатих не лише заради грошей. Обов’язково запитувати документи на пташку, потурбуватися про хороші умови для улюбленця.
«Найбільше мені подобається те, що пташка, по своїй природі, повинна летіти від людини, повинна її боятися, — говорить Олена Гоєнко, — а наші пташки йдуть до тебе, цілуються, вони чекають на тебе, переживають, коли тебе немає. Вони — члени сім’ї».
