За кілька років Україна вийде на провідні позиції з розвитку сільського туризму, — вважає віце-прем’єр-міністр з гуманітарних питань В’ячеслав Кириленко. Учора Кабінет Міністрів України схвалив план заходів щодо підтримки розвитку сільського туризму на 2006—2010 роки. «Комплекс заходів передбачає, зокрема, надання консультацій суб’єктам сільського туризму, організацію роботи із залученням міжнародної фінансової допомоги, розвиток інфраструктури, розробку регіональних програм розвитку сільського туризму, які включають в себе, зокрема, будівництво, реконструкцію і модернізацію об’єктів у сільській місцевості», — передає слова В. Кириленка Інтерфакс-Україна. План заходів також спрямовано на формування кадрового потенціалу для розвитку сільського туризму.
«День» вже неодноразово писав про перспективи зеленого туризму в нашій країні. Крім того, для розвитку цієї галузі у нас дійсно є величезний потенціал, сільський туризм міг би також допомогти вийти периферії з кризи, в якій вона перебуває на даний момент. «Якщо говорити про Тернопільську, Закарпатську, Івано-Франківську області, то ключ їх розвитку, безсумнівно, в туризмі, — розказує «Дню» директор центру туристичної інформації «Національна туристична організація» Володимир Царук. — Вони можуть відкривати невеликі готелі, пансіонати, виготовляти сувеніри. На Західній Україні сільський туризм розвивається досить бурхливо — там створюються союзи підтримки сільського туризму. Нещодавно були створені дві організації малих міст, які охопили Закарпаття, Хмельницьку, Івано-Франківську, Рівненську, Тернопільську області».
Дійсно, так склалося, що саме Західна Україна найбільш цікава для туристів — завдяки своєму колориту і найменшій урбанізованості. А втім, іншим регіонам також не варто сумувати — кожна область має свої особливості, на яких, якщо з розумом вирішувати справу, можна опрацювати туристичну концепцію. Щорічні виставки сільського туризму засвідчили — українським селам є чим здивувати не тільки іноземців, але і своїх співвітчизників. Того, хто вирішить відпочити, наприклад в селі Миколаївської області, обов’язково звозять на страусину ферму. Практично в будь-якому селі будь-якого регіону навчають розписувати писанки і ліпити горщики, а то й плести вовняні ковдри чи кувати залізо. Це плюс до традиційних розваг — річка, сонячні ванни, походи до лісу за грибами-ягодами. Хочете поспати на сіннику — будь ласка, навчитися доїти корову — немає проблем! Словом, екзотики вистачає.
Але є кілька «але». Перше, і головне — це дороги, якими потенційні відпочивальники можуть дістатися до українських сіл. Друге — це зручності, якими далеко не завжди володіють приватні пансіонати. Мало якому міському мешканцю захочеться додати до своїх пригод походи до туалету на дворі... А де взяти кошти на обладнання сучасного готелю? Так що підтримка держави сільським мешканцям дуже знадобиться — і в плані бізнес- консультацій, і щодо розвитку інфраструктури, і за всіма іншими запропонованими Кабінетом Міністрів пунктами. Сподіваємося, що уряд знайде гроші на те, щоб прокласти — в прямому і переносному значеннях — шлях туристів до українського села.
