Виставка «Самоідентифікація», що відкрилася днями в «Ательє «Карась», безумовно, виходить за рамки експозицій, якими ця галерея традиційно балує шанувальників. Євген Карась та його друзі анонсували виставку як увертюру до амбіційного арт-проекту «Живопис після живопису (діалог із цитатою)». Проект включає в себе сім виставок з кількома абстрактними назвами («Реальність «поміж», «Світ як текст, де все сказано», «Проникнення в «потаємне», «Повернення автора»), які змінюватимуть одна одну до кінця року. Незвичайний акцент зроблено в підборі імен: кожна експозиція комплектується творами півтора десятка художників, які свого часу так або інакше показували свої роботи в стінах «Ательє». Підбір, справді, завидний — на сьогодні практично всі більш-менш відомі живописці столиці: Матвій Вайсберг, Тіберій Сільваші, Бадрі Губіанурі, Олександр Животков, Владислав Шерешевський, Олександр Дубовик, Петро Бевза та інші.
Уже із цього переліку видно, що в рамках проекту зведено художників, вельми різних і за артистичними темпераментами, і за рівнем обдарування, і за стилем. Важко вести мову навіть про якийсь узагальнюючий стильовий знаменник, — ніхто поки що не констатував наявність, наприклад, особливої школи «київського абстракціонізму». Саме пошукам підстави для цього було присвячено і прес-конференцію, і багатослівні пояснення в прес-релізах. Більшість полотен, у свою чергу, учасники проекту написали на замовлення, спеціально до виставки. У результаті «Самоідентифікація» сімнадцяти абсолютно різних художників набула переважно синього кольору і квадратного формату. Тобто зближення відбулося за суто формальними ознаками. Не дуже просторе приміщення галереї виявилося буквально затопленим інтенсивною «ідентифікаційною» синявою, серед якої про передбачуваний діалог між майстрами було якось важко вести мову. Скоріше, увертюра до проекту лише визначила деякі проблеми, дала гарний поштовх до розмови про ситуацію в українському мистецтві взагалі і в живописі зокрема. Усе питання полягає в тому, із чим критики та організатори «Діалогу із цитатою» прийдуть до грудня, чи здійсниться цей проект як справжній діалог, чи залишиться тільки мотивом до нього.
