Але ж постійно висміюваний типовий українець почувається некомфортно, коли його сусідові добре. Тож у місті негайно знайшлася сотня принципових громадян, котрі з нищівною пролетарською ненавистю виступили, як вони самі пишуть, «проти свавілля місцевої влади та незаконних дій директора Луцького підприємства електротранспорту», які їх позбавили «права на безкоштовний проїзд у міському транспорті, гарантований законом України». Відтак стало відомо, що за протестом непримиренних пільговиків готується протест прокуратури. Значить, міському голові доведеться своє рішення відмінити.
— Ми зробили, можна сказати, жест доброї волі, пустивши у вечірні години тролейбуси, — каже з цього приводу директор Луцького підприємства електротранспорту Володимир Марушкін. — 25 копійок нас не виручають. І міськрада нам не компенсує витрат на перевезення пільговиків. Отож ми згодні повернутися до попереднього розкладу руху і о 20-й годині, як раніше, відправляти тролейбуси в депо.
Кому від того стане краще? Ті ж самі пільговики, поновлені в «законному праві», тепер увечері добиратимуться додому маршрутками, платячи 60 коп. замість тролейбусних 25 коп. Зате вони не поступилися принципом, «відстояли» своє право!
Ще недавній випадок. В одному з гуртожитків Луцька через велику заборгованість в оплаті відключили електроенергію. Мешканці будинку, перейнявшись духом протесту, перекрили запруджену транспортом вулицю. На лихо, якийсь «опель» дуже поспішав у своїх комерційних справах, тож зробив спробу пробратися через натовп. Його розтрощили. Якби це була машина мера, мерового заступника чи ще краще — людини, котра від’єднала від гуртожитку струм — зрозуміло. Та при чому тут якийсь випадковий «опель»? Думається, тут іде мова про відоме, хоча добряче призабуте явище, влучно назване колись «русский бунт, бессмысленный и беспощадный». Протестуючі перекривають автомагістралі, сідають на рейки, трощать перші-ліпші автомобілі, вікна тих чи інших приміщень або ж добиваються відміни цілком доречних рішень задля єдиного — реалізації звичного принципу — «щоб так, як було!». При цьому терплять збитки і незручності не ті, хто справді винен у дошкульних проблемах, а хто випадково потрапить під гарячу знервовану руку. Тож без найменшого менторства хочеться сказати: люди, всякий протест повинен бути розумним і правильно спрямованим. Інакше він стає джерелом нової несправедливості, якої в нас уже й так понад міру.
Втім, переймімося все ж запитанням: а чому раптом виринуло це явище, яке поет спостерiгав більш півтора століття тому? А тому переважно, що його стимулює наша на всі тиски податлива влада. Після того, як було розтрощено випадковий «опель», мерія Луцька терміново розпорядилася знову ввімкнути в бунтівному гуртожитку світло. Без усяких надій на оплату. І в питаннях руху електротранспорту Луцька прокуратура, очевидно, «відновить законність»... Аякже, народ вимагає!
