У ніч із 30 листопада на 1 грудня в Чернігові помер відомий український дизайнер Володимир Фурик. Трагедія сталася в чернігівській лікарні. Митцеві було лише 44 роки.
Фурик створив костюми для багатьох театральних, танцювальних і фольклорних колективів. Наприклад, вбрання української учасниці конкурсу «Міс світу» принесло їй приз «За кращий костюм». А гуцульський костюм, створений Володимиром на замовлення української діаспори, прикрасив колекцію Майкла Джексона. Як творча особистість Володимир Фурик реалізовувався, звичайно ж, у Львові. А масова аудиторія дізналася про нього після дебютної режисерської роботи Людмили Єфименко — фільму «Аве Марія». За словами акторки, вона випадково побачила його в телепередачі «Чорний кіт». Вражена оригінальною колекцією художника, вона записала його прізвище і пізніше розшукала. У картині «Аве Марія» вони стали працювати як співавтори. Саме з цього часу Володимир Фурик став другом сім’ї Ільєнків-Єфименків. «У мене таке відчуття, що в минулому житті ми були братом і сестрою, — підкреслила Людмила. — Таку талановиту і рідкісної душі людину важко було знайти. Він завжди приходив до нашого дому з квітами. Якщо були гроші — з розкішними букетами, а якщо ні — з декількома квітками».
Невипадково Юрій Ільєнко запросив Володимира художником по костюмах у «Мазепу». «Йому ніхто не ставив ніяких рамок — повний політ для творчості й фантазії, — підкреслює Людмила Єфименко. — Буквально за декілька днів до трагедії Юрій Герасимович давав інтерв’ю каналові «1+1» і там захоплювався, як точно й добре зроблені костюми для картини. Сьогодні можна лише втішатися тим, що за життя Фурика режисер встиг висловити свої найутішніші слова про його роботу. Бо у нас чомусь художників цінують лише після смерті. Коли Володя потрапив до лікарні, всі друзі стали бити на сполох, збирати гроші на ліки. Лікарі до останньої хвилини боролися за його життя. Питання полягало в тому, як вивести Володимира з коми, щоб він не залишився інвалідом на все життя. Вже домовилися перевезти його до спеціалізованої клініки в Києві. І раптом — такий удар — він помер. Для всіх, хто знав Володимира Фурика, це величезна втрата. Адже він стільки ще міг сказати й зробити! Знімальна група фільму «Мазепа» вирішила організувати виставку кращих костюмів дизайнера і випустити буклет про те, як проходили роботи над зйомками картини. А кращою пам’яттю для В. Фурика стане наша пам’ять про нього як про людину і митця».
