Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Сьогодні Україна вшановує бійців антисталінського опору

Хочеться вірити, що намічений російським керівництвом курс на десталінізацію означає, що наші сусіди намагаються бути солідарними з нами
14 жовтня, 2010 - 00:00
«НАШІ ГЕРОЇ» / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

14 жовтня — великий день для багатьох українців. 68 років тому було утворено УПА. Сьогодні по всій Україні пройдуть сотні офіційних і неофіційних акцій вшанування воїнів УПА.

Прикметно, що незадовго до цієї річниці новий радник Дмитра Медвєдєва Михайло Федотов заявив, що його перший пріоритет — десталінізація свідомості росіян. У цьому ми абсолютно солідарні з адміністрацією російського президента. Більше того, це те, що вже багато років намагається робити Україна. Визнання упівців воюючою стороною, безперечно, буде одним з етапів десталінізації. І хоч історична освіта нинішнього українського керівництва дещо «кульгає», без сумніву, і сьогоднішня влада прийде до усвідомлення необхідності цього кроку.

А поки що вкотре річниця створення УПА відзначається напередодні виборів. А це означає, що замість осмислення глибокого драматизму цієї сторінки власної історії українці знову спостерігатимуть за політичними акціями, сутичками і протистояннями. Замість пізнавальних передач і об’єктивних документальних фільмів про діяльність УПА сьогодні ввечері по всіх вітчизняних телеканалах ми побачимо озвірілі обличчя активістів одіозних політичних сил. Символічно, що напередодні 68-ої річниці створення ОУН-УПА в Севастополі (абсолютна більшість мешканців якого не володіє ніякими знаннями про цю організацію, окрім радянських стереотипів) проходить виставка «Українські праведники. Волинська різанина: жертви ОУН-УПА», покликана розпалити ворожнечу серед непідготовленого населення. Така наша реальність на дев’ятнадцятому році незалежності.

Правда, на щастя, є й інший бік української реальності. На цьому невелелюдному боці — професійні історики, журналісти, громадські активісти, здатні до критичного мислення. Ті, хто розрізняє, де історична правда, а де — тимчасова політична доцільність. Ці люди пишуть книги, вивчають архівні документи, читають лекції. До слова, позавчора в Тернопільському архіві відкрилась виставка «За свій рідний край, за козацький звичай», передає кореспондент Лариса Осадчук. В експозиції — архівні документи кримінальних справ щодо звинувачень членів ОУН-УПА, списки підпільників, листівки, спогади. На жаль, таку виставку не везуть в Луганськ чи в Севастополь.

Цікавий мітинг сьогодні також відбудеться на горі Лисоня, що в Бережанському районі Тернопільської області. Взагалі Лисоня для українського підпільного руху — місце глибоко символічне. У вересні 1916 року тут відбулася надскладна битва Українських Січових Стрільців із російською армією. В 1920-х роках тут у пам’ять про загиблих був насипаний курган, який став причиною конфлікту з польською владою. Невдовзі після проголошення у Львові в червні 1941 року Акту відновлення Української Держави на Лисоні пройшов багатотисячний мітинг, на який прибули українці з усіх куточків Галичини. Після цієї події німецька окупаційна влада заборонила проведення подібних маніфестацій на горі Лисоня. Радянський режим теж жорстоко боровся за викорінення з пам’яті українців будь-яких згадок про героїзм українського народу в його прагненні до незалежності. У 1970-х роках поховання на Лисоні ледве вдалося вберегти від розорювання під сільськогосподарські угіддя. ВО-3 «Лисоня» — так називався воєнний округ у складі УПА-Захід на території Тернопільщини до Дністра.

Про подібні місця, правдиві факти з історії ОУН-УПА тощо сьогодні дізнатися не складно. Головне — подивитися ширше, ніж діагональ вашого телеекрану і, звичайно, мати бажання знати більше, ніж вам пропонують напередодні виборів.

Ольга РЕШЕТИЛОВА, «День»
Газета: 
Рубрика: