Здається, офіцери не будуть грюкати автоматами об асфальт
Сергій ЗГУРЕЦЬ, "День"
"Ми вичерпали всі законні методи впливу на владу. Наші звернення до Президента, Кабінету Міністрів та Верховної Ради залишились без відповіді. Нині ми зайшли у глухий кут", - так песимістично констатували військовослужбовці, які ввечері 5 лютого вже вдруге за останні тижні зібрались на мітинг на Солом`янській площі в Києві.
Заклик іти у владу самим і підтримати саме військовослужбовців на виборах до парламенту був сприйнятий мітингуючою масою досить апатично. Проте люди в погонах мають намір приєднатись до дій профспілок, які 19 лютого будуть проводити всеукраїнську акцію протесту на захист своїх соціальних прав. А в березні військові планують уже й собі провести подібну акцію в межах України разом із пікетами під вікнами Верховного головнокомандувача. Щоправда, організатори мітингу заявили, що про деталі цієї акції армію буде поінформовано пізніше.
Однак чи й справді наше військо може перетворитись на самодостатню політичну силу? Мітинг на Солом`янській площі, як і минулий, зібрав близько двохсот офіцерів та ветеранів. Переважна більшість військовослужбовців Київського гарнізону проігнорувала заклик своїх колег уголос заявити про негаразди. Складається враження, що військові вже не вірять у результативність гучних акцій протесту і за економічної скрути розраховують лише на власну спритність. За даними Генпрокуратури, злочинність серед офіцерського корпусу минулого року зросла втричі. На такому тлі армія не спроможна самоорганізуватись в єдину силу для вирішення власних проблем і грюкнути прикладом автомата об той асфальт, де звично дзеленчать каски шахтарів. І навіть важко сказати, чи це наша біда, чи це наше щастя.
