27 і 28 травня втретє відбудеться Міжнародний фестиваль мистецтв «Соляна симфонія». Перед публікою, яка спуститься в шахту на глибину 288 метрів, виступлять музиканти Донецького та Луганського симфонічних оркестрів, а також гості з Віденського рок-оркестру філармонії, соліст із Туреччини Ердем Байдар та інші. У програмі концертів будуть виконані популярні твори композиторів з Австрії, Німеччини, Туреччини, України. Прозвучить IV частина знаменитої Дев’ятої симфонії Бетховена, мотив якої став гімном Європейського союзу. Хор Луганського Національного педагогічного університету виконає «Оду радості» на слова Шиллера... Організатори фестивалю всіх таємниць не розголошують, але обіцяють, що глядачі отримають справжню насолоду від майстерності артистів.
Фестиваль «Соляна симфонія» проходить, щоб презентувати українські культурні та художні цінності регіонів. Окрім концертних програм, проходять вернісажі (експонуються картини з колекції Міжнародного добродійного фонду «Ейдос»). Фестиваль організований з ініціативи Посольства Австрії в Україні (радника з питань торгівлі Крістіана Гессля), підтриманий Президентом України Віктором Ющенком, Донецькою облрадою та кількома спонсорами.
Проводити концерти під землею — ідея австрійського диригента Курта Шміда, який уже кілька років очолює Луганський симфонічний оркестр. Саме він запропонував створити імпровізований концертний зал у соляній шахті. Спершу ця ідея здавалася нереальною, але Шмід зумів переконати, що такий концерт надовго запам’ятається публіці. На першому фестивалі (він пройшов 2 жовтня 2004 р.) диригент запросив до участі українську легендарну співачку Вікторію Лук’янець, яка вже багато років живе у Відні та виступає в найпрестижніших залах світу. Їхній спільний концерт пройшов із фурором, і організатори фестивалю, окрилені успіхом, вирішили свій почин продовжувати.
— Коли я вперше спустилася в соляну шахту, то була вражена «залом», у якому ми з артистами мали виступати, — розповіла «Дню» В.Лук’янець. — Усе довкола сіро-сивого кольору, і таке враження, що це брили кришталю або льоду навколо тебе. А коли електрики зробили підсвічування, то я відчула себе, мов у казці: начебто в замку Снігової королеви побувала. Я приголомшена майстерністю місцевого скульптора, який висік із соляних брил справжні витвори мистецтва. З’ясувалося, що в соляному залі дивовижна акустика. У ньому дуже легко дихати. I артисти, і глядачі запам’ятали концерт на все життя...
Але оскільки небагатьом пощастило побувати в шахті, організатори фестивалю минулого року провели концерт- презентацію «Соляної симфонії» в Києві. Фойє та зал Національної опери були оригiнально прикрашені композиціями з брил солі та живими темно-бордовими трояндами. Незвичайно починався концерт — на ліфті-підйомнику на сцену спустився Курт Шмід, одягнутий у смокінг, на голові шахтарська каска, а в руках диригентська паличка... А потім публіка поринула у вихор популярних класичних мелодій. На великому екрані демонструвалися слайди, що зображали соляні скульптури майстрiв об’єднання «Артемсіль», створюючи ілюзію, наче присутні перебувають у шахті. До речі, цю програму побачили не тільки українські, але й глядачі Європи.
