Учора відомий фінансист і філантроп Джордж Сорос спілкувався з українськими журналістами й розповідав їм про цілі свого короткого візиту до нашої країни, де він брав участь у засіданні правління ради міжнародної кризової групи. І хоча групу запросив до Києва народний депутат і крупний український бізнесмен Віктор Пінчук, який є поки що першою і єдиною жертвою реприватизації, на щастя, як зазначив Сорос, на засіданні не йшлося про яку б не було кризу в Україні. Обговорювалася ситуація в інших частинах планети, від якої «голова йде обертом». І, власне, на Україну гість викроїв усього один день. Він зустрічався з представниками українського уряду (з якими — не уточнив) і займався справами створеного ним Міжнародного фонду «Відродження» (від них, а також від керівників Фонду в Україні він просто у захопленні).
Ревізуючи нашвидкоруч свій Фонд, Сорос намітив для нього основні завдання на найближчий час (очевидно, до парламентських виборів в Україні): відстоювання верховенства права й необхідності проведення судової реформи, євроінтеграції, суспільного мовлення, свободи слова та інформації, введення тестування при вступі до вузів.
Головним при цьому він назвав реформу судочинства, обгрунтувавши це тими «труднощами й непорозуміннями», які були наявні в Україні, особливо у сфері прав власності. При цьому Сорос охарактеризував Україну як країну, що перебуває в періоді трансформації «від грабіжницького капіталізму до легітимного». За цих умов, на його думку, необхідно чітко встановити й узаконити права власності, без чого, як він підкреслив, «не буде руху вперед». А зробити це без судової системи, вільної від корупції, упевнений Сорос, не можна. На його думку, саме з цим (наявністю корупції у судах) і пов’язана «деяка слабкість влади» в Україні. Проте подолати це явище вдасться ще не скоро. На це, за Соросом, піде не рік і не кілька років, а, можливо, десятиріччя. Проте фінансист вважає за необхідне підготувати українських виборців до судової реформи ще до виборів і має для виборців свій план, розрахований на те, аби «мобілізувати суспільство на співпрацю із владою» в цьому напрямку. Втiм, він застерігає, що судова реформа вимагатиме від уряду великих фінансових витрат і обіцяв допомогти. Конкретна сума не називалася, але порядок її можна визначити, виходячи з того, що бюджет фонду «Відродження» в цьому році становитиме $5,5 млн., а на судову реформу Сорос, за його словами, збирається витратити набагато більше.
Майбутні вибори в Україні Сорос бачить прозорими і сподівається, що «адміністративний ресурс триматимуть під контролем». Він також упевнений, що ми маємо «дійсно вільні ЗМІ». Правда, підкреслює, що цей позитив необхідно закріпити, щоб не допустити перемін в інший бік, які можуть статися в післявиборній ситуації при зміні політичного клімату.
Він не вважає, що на ставленні ЄС до постреволюційної України позначився розкол у таборі помаранчевих. Більш того, він упевнений, що ставлення європейців після революції істотно покращилося, але на процесі інтеграції України до ЄС позначаються «внутрішні трудності» Союзу. Стосовно ж вступу до СОТ, прогноз також не був надто оптимістичним. Сорос сказав, що підтримує Україну в прагненні до цієї організації, але відзначив, що не має важелів тиску на уряд Австралії, який цьому перешкоджає (вимагаючи відкрити кордони України для свого цукру. — Авт. ).
Але найцікавіше питання Сорос задав собі сам, нарікаючи, що не чує його від журналістів. За його словами, всі чомусь вважають, що це саме він керує українським урядом. Спростувавши це твердження, він зазначив, що «не стояв за лаштунками помаранчевої революції». Він також зізнався, що взагалі не любить революцій, оскільки вони відбуваються тоді, коли люди абсолютно не задоволені режимом влади. Але при цьому, на думку Сороса, революції не компенсують дефіциту, що є в суспільстві. Для його подолання необхідна концентрація зусиль, будівництво. Мета його і фонду «Відродження» в Україні, визнав Сорос, полягає в тому, щоб побудувати тут інститути відкритого суспільства. Революція створила для цього певні можливості й ними потрібно, на думку Сороса, скористатися, згуртувати суспільство навколо влади, спрямувавши його зусилля на затвердження верховенства права та реформу судової системи.
ДО РЕЧI
Учора президент Міжнародної кризової групи, до якої входить і Дж. Сорос, колишній міністр закордонних справ Австралії Гарет Еванс обговорював на зустрічі з міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком міжнародні питання, пов’язані з реалізацією пріоритетних завдань зовнішньої політики України, а також урегулювання «заморожених» конфліктів на пострадянському просторі. Еванс позитивно оцінив «динамічний розвиток України після перемоги демократичних сил і успішність наступальної зовнішньої політики, яку проповідує нове керівництво України». А Тарасюк відзначив готовність українського керівництва провести реформи, які б дозволили Україні досягнути критеріїв, необхідних для вступу до ЄС і НАТО й висловив надію на зміну концептуального підходу з боку ЄС до можливостей України стати повноправним членом цієї організації.
Міжнародна кризова група вивчає можливості виникнення кризових ситуацій більш ніж у 50 країнах, аналізує ситуацію і доводить свої рекомендації до відома впливових урядових і неурядових структур в усьому світі. Штаб групи розташований у Брюсселі, а представництва — у Вашингтоні, Нью-Йорку, Лондоні та Москві. Група відкрила також «польові офіси» в Амані, Белграді, Бішкеку, Дакарі, Душанбе, Ісламабаді, Джакарті, Кабулі та інших великих містах.
