Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Спека

15 червня, 1999 - 00:00

Минулі вихідні запам'яталися страшною спекою. Що, безсумнівно, вплинуло на політичне життя в країні.

Перший дзвіночок пролунав на з'їзді «Громади», який висунув претендентом у кандидати на посаду президента Павла Лазаренка. Сам Павло Іванович був присутнім на з'їзді у вигляді магнітофонного запису. Тепер треба чекати, що цей запис розійдеться в мільйонах касет усією країною. Будь-хто з бажаючих зможе тепер сісти ввечері в крісло, відкрити пляшечку холодного пива, клацнути на кнопку магнітофона й, вслухаючись у знайомий голос, ностальгіювати за тими часами, коли Леонід Кучма та Павло Лазаренко пліч-о-пліч працювали над економікою країни. До речі, любителям занурюватися в спогади раджу негайно записати на відео виступи нинішнього прем'єра й Президента. Тоді восени ви зможете ностальгіювати не лише під магнітофон, але й під телевізор.

У Дніпропетровську було не менш спекотно, що дозволило Генеральному прокурору Михайлу Потебеньку, який перебуває там із робочою поїздкою, зробити наступну заяву: до кримінальної відповідальностi буде притягнуто не лише П.Лазаренка, оскільки «не один Лазаренко поклав до кишені державні гроші». Судячи з усього, найближчим часом почнеться масовий від'їзд на Канари багатьох відомих людей. Звісно, вони говоритимуть, що просто їдуть у відпустку, рятуючись від спеки на океанських пляжах. Але ми-то з вами вже знаємо, що істинною причиною їхнього від'їзду є рішучість пана Потебенька навести порядок у країні.

Відповідаючи на запитання агентства Інтерфакс-Україна про можливість того, що, ставши претендентом у кандидати на пост президента, П.Лазаренко стане недосяжним для прокуратури, М.Потебенько, не чекаючи на рятівну вечірню прохолоду, сказав: «Треба закону дотримуватися такого, яким він є, а не такого, як комусь хочеться». Тим самим він ніби відповів нинішньому Президенту, який хоче продовжити термін своїх повноважень щодо видання указів із економічних питань неврегульованим законодавством, незважаючи на те, що згідно з Конституцією термін цих повноважень закінчується 28 червня.

Загалом, із усього того, що сказав Генпрокурор, особисто я роблю однозначний висновок: минулої суботи стовпчик термометра в Дніпропетровську піднявся на небувалу висоту.

Чесно кажучи, в неділю спека дістала й мене самого до такої міри, що мій мозок почав потихеньку плавитися, й я впав у якийсь несвідомий стан. І було мені видіння: з Києва пішим маршем на Краснодон вийшов уряд у повному складі. Міністри вимагають, щоб їм погасили заборгованість із зарплати, абсолютно справедливо вказуючи, що вони перебувають на державній службі й не можуть підзаробити на стороні. Над колонами майорять транспаранти: «Ми живемо на податки, що платять громадяни до бюджету. Куди поділися державні гроші?!», «Наші діти голодують, а шахтарі роз'їжджають на «Мерседесах»!» тощо.

Не знаю, чим би закінчилося все це марення, якби я не заліз під холодний душ. Після цього голова прояснилася, й усе стало на свої місця: пішим маршем на Київ із Краснодона йдуть шахтарі, вимагаючи погасити борги з зарплати, а уряд обурюється: шахтарі розривають раніше досягнуті домовленості вугільних профспілок із урядом про виконання їхніх вимог.

За словами першого віце- прем'єра Володимира Куратченка, Кабмін скоротив борг із зарплати за минулі роки з 2,3 млрд. грн. до 1,9 млрд. грн. Тут я з ним повністю згодний: і хочеться шахтарям через якісь 1,9 млрд. пертися такою спекою пішки до Києва. Дочекалися б жовтня, й холодком, удома, проголосували б не ногами, а руками. Головне нам усім пережити цю спеку без особливих втрат. Бо й на городі нічого не росте, за винятком цін на продукти харчування.

Дмитро СКРЯБІН, «День»
Газета: 
Рубрика: