Результати призових перегонів, оповіщені на церемонії закриття,
як завжди, викликали найсуперечливіші почуття: адже в залі були присутні
сотні своїх абсолютно непримиренних «журі». Однак і крайні думки зійшлися
в одному пункті. Ним стала чарівна трихвилинна «мультяшка» француза Луї
Брісено «Птахи з клітки не літають», що одержала приз глядацьких уподобань.
Журі цього разу сміялося разом із залом, присудивши «Пташкам» навпіл з
«Настала осінь» (Росія) приз у $2500 за кращий анiмацiйний фільм. Усього
ж на фестивалі працювали чотири журі. Так, Екуменічне журі, що складається
з представників декількох християнських конфесій, високо оцінило антифашистський
пафос бельгійської короткометражки «Луна». Преса, зі свого боку, віддала
свою цехову нагороду ФІПРЕССІ ефектній, віртуозно зробленій п’ятихвилинці
шведа Лінуса Тунстрома «Далі буде…»
Що ж до основних нагород, то тут, як сказав французький
кінокритик Жан Руа, серед його колег із головного, очолюваного ним журі
панувала одностайність. Кращим короткометражним фільмом (з винагородою
в сумі $2500 на лазернe субтитрyвання) визнали сентиментальну замальовку
«Страховисько» завсідника «Молодості», росіянина Олександра Котта. В номінації
студентських фільмів поталанило Україні в особі учня на кінофакультеті
Київського театрального інституту Володимира Дощука за міні-фарс «Поганий,
злий і ще зліший». Приз імені Верба Монтана (кращий молодий актор фестивалю)
з премією в 5000 французьких франків одержав Джемі Беллу, який яскраво
зіграв, вірніше, станцював партію підлітка, що мріє про балетну кар’єру
в британській кінострічці «Біллі Елліот»; цьому ж фільму дісталися призові
$2500 y категорії повного метрy.
Церемонія вручення Гран-прi фестивалю «Скіфський олень»
iз супутніми $10000 стала виявом також рекордного інтересу до «Молодості»
з боку можновладців, бо для її проведення на сцену київського Будинку кінематографістів
підвівся прем’єр-міністр України Віктор Ющенко. Переможець, який уже не
сподівався ні на що — француз — українець за походженням Рох Стефаник з
мелодрамою «Список чекання», що буквально підкорила журі, потрапив до конкурсу
в останній момент і, ні на що не сподіваючись, від’їхав на батьківщину
— як виявилося, передчасно. Нагороду одержав посол Франції, але прецедент
не в цьому, а саме в появі — уперше за історію «Молодості» — такої високопоставленої
персони, як Ющенко. Для самого прем’єр-міністра цей візит — усього лише
рядок у розкладі повсякденних заходів, а для «Молодості» — досить значущий
жест. Увага дорого стоїть. Адже не таємниця, що нинішня «Молодість» проходила
у вельми складних умовах, і грішити тут тільки на організаторів було б
вельми наївно. Дуже багато проколів, породжених неузгодженістю і нерозумінням
з боку як комерційних, так і бюрократичних структур, можна було б уникнути
за умов дещо більшої любові нашої держави до єдиного на його території
міжнародного кінофестивалю.
Так чи інакше, «Молодість» увійшла в нове століття улюбленою
своїми глядачами і багатьма з тих, хто знімає для глядачів фільми. Тепер
залишається сподіватися на щось схоже на чудо — на перетворення символів
та сприятливих знаків у живу плоть і кров активного кінопроцесу.
Детальніше про фестиваль «Молодість» див. у найближчих
числах «Дня»
