Вчора приблизно 50—60 закарпатських студентів — спортсменів, що займаються греко-римською боротьбою, вирушили до Києва для підтримки Євромайдану. Хлопці з Тячева планують приєднатися до протестувальників зі своїми плакатами й гаслами, в яких вони підтримують основні вимоги учасників Євромайдану, і пробути в столиці до врегулювання ситуації. «Ми проявили таку ініціативу і бажання показати свою громадянську позицію», — розповів «Дню» віце-президент Федерації греко-римської боротьби Закарпатської області Іван КУКУШКІН. Також повідомлялося, що подібну ініціативу проявили греко-римські борці зі Стаханова на Луганщині. Ми також поцікавилися думкою фахівця щодо участі у провокаціях проти мітингувальників «спортсменів-тітушек»:
— Влада просто використовує цих людей проти народу, — вважає Іван Іванович. — Нормальний спортсмен, якщо він дійсно спортсмен, ніколи не показував свою силу проти слабкого і взагалі проти народу. Це антиспорт. Ніколи нормальні спортсмени не виставляли себе антиподами суспільства. Тренерський склад ніколи не виховує їх в такому напрямі. Я сам тренер, все життя є спортсменом, був чемпіоном Європи — у нас ніколи не було такого. Це явище — породження нинішньої влади, яка прагне протистояти народові незаконними методами. Я не думаю, що серед «тітушек» — лише спортсмени, там спеціально підготовлені люди. Людей міцної статури часто називають спортсменами.
Підкреслю: наші спортсмени вирушають підтримати саме мирний протест мирним шляхом.
КОМЕНТАР
«Не хотілося б прямих аналогій, мовляв, «тітушки» — це спортсмени»
Андрій ЛЕОНЕНКО, майстер спорту України з пауерліфтингу, старший викладач Інституту фізкультури СумДПУ ім. А. Макаренка:
— Я не ототожнював би «тітушок» зі спортсменами. Для спортсмена спорт — це спосіб життя. Це тренування, які потребують зусиль та часу і задля яких доводиться жертвувати і відпочинком, і якимись іншими інтересами чи розвагами. Спортсмен знає, що для нього дуже важливий режим, і як важко, порушивши його, знову набрати форму. Тому молоді люди, які справді займаються спортом, навряд чи будуть усвідомлено займатися провокаціями на політичне замовлення, влаштовувати вночі бійки на майданах. Тим більше, я не думаю, що до таких дій молодь може спонукати їхній наставник. Як викладач Інституту фізкультури з 12-річним стажем роботи, можу сказати: спортсмена з тренером пов’язують дуже довірливі взаємини. Тренерові часто довіряють те, чого не можуть довірити навіть власним батькам. Особисто я ніколи не стикався з тим, щоб тренери якось заохочували вихованців до ролі «тітушок».
Із досвіду знаю, що більшість випускників нашого Інституту йдуть працювати за фахом — учителями фізкультури. Це їхній свідомий вибір, задля якого вони здобувають теоретичні знання й відповідну фізичну форму. Працюють також у структурах МВС, охоронцями в державних та приватних організаціях. Я переконаний, що в будь-якому разі вони можуть реалізувати себе, оскільки тренування допомагають виховати в собі силу волі: молодь вчиться долати перешкоди, перемагати. І не тільки у спорті, а й у повсякденному житті.
Не слід забувати, що «молодиками спортивної статури», про яких ми чуємо, можуть бути не обов’язково ті молоді люди, які займаються у спортивних секціях. На жаль, досі існує таке явище, як «збори», і їхній контингент регулярно збирається не просто для того, щоби «покурити». Вони теж тренуються, грають у футбол, займаються на турніках. І не є новиною те, що молоді, сильні, треновані люди — це той ресурс, який завжди прагнуть використати і кримінальні структури, і політичні сили. Тож ще раз повторюся: не хотілося б прямих аналогій, мовляв, «тітушки» — це спортсмени.
Підготувала Алла АКІМЕНКО, Суми
