Заступник міністра закордонних справ України Євген Бершеда заявив, що «складається враження, що представники Ради Європи втручаються в передвиборну кампанію». На думку керівників зовнішньополітичного відомства, за ті 2 дні, які члени Комітету з моніторингу перебували в Україні, зробити «об'єктивні» висновки вони не змогли б. Ймовірно, тому, що Тунне Келем та Анне Северінсен зустрічалися «на тлі передвиборної боротьби» не з тими людьми. Власне кажучи, членів парламентської (!) асамблеї РЄ звинувачують у тому, що вони «зустрічалися головним чином із представниками українського парламенту».
Які ж саме висновки представників ПАРЄ викликали «стурбованість» зовнішньополітичного відомства, представники якого «з якихось причин» не змогли зустрітися з доповідачами з Естонії та Данії?
У розповсюдженому напередодні прес-релізі ПАРЄ зазначається, що державні ЗМІ, висвітлюючи передвиборну кампанію в Україні, «дуже прихильно ставляться до Президента, термін повноважень якого завершується», а на незалежні ЗМІ, що висловлюють зауваження на адресу Л.Кучми, здійснюється постійний тиск з боку державних органів влади (перевірки податкових адміністрацій, пожежних служб і под.)
Загалом, оцінки європейських спостерігачів більш ніж коректні й стримані, якщо врахувати реальну ситуацію з тотальним порушенням норм виборчого процесу, зокрема, в сфері свободи преси й надання рівного доступу всім кандидатам до громадських ЗМІ.
Проте основна причина, що змусила МЗСівських урядовців засумніватися у висновку Комітету з моніторингу, вочевидь, у тому, що візит європейських спостерігачів до нашої країни був реакцією ПАРЄ на звернення кандидатів від «канівської четвірки». Не даремно ж пан Бершеда підкреслив, що «все було б нормально, якби це не були офіційні представники Ради Європи. Але коли це подається в контексті, що візит відбувся на запрошення однієї частини кандидатів, і фактично, критикуються (?) дії іншого претендента, ...то це можна розцінити як втручання у внутрішню політику в Україні».
Цікаво, що заступник глави МЗС при цьому практично звинуватив міжнародних спостерігачів, власне кажучи, у брехні, повідомивши, що «ми не можемо бути цілком упевненими в тому, що ці люди таке говорили, тому МЗС зробить відповідні кроки для перевірки вказаних повідомлень».
До речі, до цих коментарів приєднався глава ДПАУ Микола Азаров, що поінформував у ефірі УТ-1 про те, що він також бажав зустрітися з членами Комітету ПАРЄ, щоб сказати їм: «Податкового тиску ані на ЗМІ, ані на бізнесові структури» в нас не існує. Це той самий пан Азаров, який у інтерв'ю газеті «Сегодня» розповів, що «ДПАУ — не благодійна організація, а силове відомство». Треба, мабуть, розуміти, що воно таке ж, як СБУ чи МВС (і тоді податкова «провина» цілком може прирівнюватися до серйозного злочину!).
Загалом, логіка державних чиновників проста й непохитна — їм не потрібні «погані» спостерюгачі, запрошені «канівською четвіркою», коли є «хороші» — запрошені Л.Кучмою. У прес-службі МЗС якраз і підкреслюють, що Л.Кучма запропонував міжнародним спостерігачам з ООН і ОБСЄ, а також керівникам впливових країн світу надіслати експертів для спостереження за ходом передвиборної кампанії. Очікується, що в Україну їх прибуде не менше за 300, а 32 особи вже зареєстровано ЦВК, й вони розпочали виконувати свої обов'язки.
Дивно, чому, маючи в розпорядженні «армію» міжнародних контролерів, такий переполох викликали висновки двох (!) членів Комітету ПАРЄ, який, за словами пана Бершеди, «ще й не засідав»?
