Позавчора в столиці аналізували ситуацію із захистом прав споживачів. Перед тим, як заслухати офіційну інформацію з вуст чиновників, кореспондент «Дня» вирішив поспілкуватися про наболіле з перехожими — тобто безпосередньо з тими, чиї права й мали намір обговорювати. Цікаво, що, як потім виявилося, респонденти були настроєні куди менш агресивно до виробника, аніж експерти. Зустрічалися й ті, хто взагалі не має будь-яких претензій до ринків і супермаркетів Києва. На що скаржаться? Наприклад, двадцятирічна Олена призналася, що її дуже дратує хамське ставлення продавців. «Вони впевнені, що покупець повинен володіти всією інформацією про товар. І тому, коли намагаєшся уточнити щось у продавця, в багатьох випадках він просто починає грубіянити», — говорить вона. Тридцятирічний Ігор пригадав, що якось купив у супермаркеті вино. Про те, що воно не має нічого спільного з якісним продуктом, він зрозумів, щойно зробивши перший ковток. Напій виявився підозріло кислим і мав осад. Крім цього, кияни охоче розповідали про прострочені йогурти, непрацюючі мікрохвильові печі і черствий хліб. Дев’ять із десяти опитаних кореспондентом «Дня» заявили, що про існування закону, який захищає їхні права, знають, але що саме в ньому написано — на жаль, ні.
Ті, хто зібрався за «круглим столом», не приховували свого обурення з приводу ситуації, яка склалася у Києві. За словами начальника Головного київського управління з питань захисту прав споживачів Анатолія Гудзого, минулого року його працівниками було перевірено 7959 суб’єктів господарської діяльності і в 92% із них було виявлено різного роду порушення. У середньому в кожного підприємства виявлялося 11 порушень. В основному — це відсутність інформації про товар (37%), документацію на нього (34%), невідповідність товару нормативним документам (26%) і, зрештою, обман покупців (2,3%).
Проте думку потенційних порушників почути так і не вдалося. Перший заступник начальника Головного управління ринку та торгівлі Олександр Шкилевич каже, що відсутність сертифікату якості мотивують, як правило, його високою вартістю. Однак, як із пафосом підкреслив О. Шкилевич, життя людей набагато дорожче аніж «дорогий папір».
Природно, коли йшлося про порушення, які здатні викликати летальний кінець, ілюстрацією стала фальсифікована алкогольна продукція (до речі, цій темі днями Президент присвятив спеціальну нараду). За офіційними даними, лише за 2003 рік 30 тисяч українців потрапили до лікарні з діагнозом «гостре алкогольне отруєння», а від виготовлених у підпіллі напоїв померло 10,5 тисячi осіб. Внаслідок перевірки працівниками управління було забраковано 35,2% продукції на суму 1192 тис. гривень. З них лише 5,2% становить зроблене «під імпорт».
Проте експерти не обійшли увагою й житлово-комунальний сектор. Скарги на брудні під’їзди й забиті повністю сміттєві баки надходять до управління регулярно. А щодо лідерів за кількістю претензій, то ними стала компанія, яка надає послуги кабельного телебачення (262 скарги) і телефонний зв’язок (149).
Розрядити напружену обстановку, яка запанувала після доповідей, вдалося лише президентові української асоціації якості (УАЯ) Петру Калиті. Він зосередився на позитиві. За його словами, наша держава має всі шанси досягнути європейської якості виробництва й підтвердження цього — сертифікати Європейського фонду управління якістю, якого вдостоїлися вже сім підприємств (для порівняння, в Росії лише одне).
У той же час заступник голови Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики Анатолій Воронков заявив, що «першу скрипку» в боротьбі з неякісним товаром повинні відігравати саме громадські, а не державні організації. Це, до речі, прописане в Законі «Про захист прав споживача». Кількість неякісної продукції, за його словами, залежить від бажання, а вірніше — небажання споживача бути обдуреним.
А щоб переконати в цьому самого споживача, Петро Калита навіть звернувся до світу поезії. Вірші його власного витвору вражають глибиною осмислення: «Ты, потребитель, — рыночный король, и если продавец тобою нелюбим, не покупай, пройди достойно мимо, и без тебя он превратится в ноль».
