Учора в Києві в Маріїнському палаці відбулася церемонія урочистого нагородження призерів Міжнародних учнівських олімпіад 2004 року і їхніх наставників. Із переможцями зустрілися почесний президент Національного фонду «Україна — дітям» Людмила Кучма, президент Національної академії наук Борис Патон, віце-прем’єр Дмитро Табачник, голова фонду Володимир Семиноженко. У парадній обстановці палацу майбутня наукова еліта країни та її вихователі почувалися справжніми іменинниками.
Українська команда в міжнародних змаганнях перемагала в напруженій обстановці жорсткої конкуренції. Доводилося боротися не лише з суперниками, а й долати залежність від часових поясів (адже олімпіади відбувалися на різних континентах), справлятися з новим обладнанням, яке ще не використовується в українських школах. І проте українська команда, наприклад, на міжнародній фізичній олімпіаді, де брала участь 71 країна, посіла п’яте місце.
Завідувач відділу роботи з обдарованою молоддю науково-методичного центру МОН України, Заслужений вчитель України Борис Кремінський сказав «Дню»: «Україна за результатами міжнародних олімпіад стабільно перебуває в першій десятці лідерів. Складність завдань зростає з кожним роком, і підтримувати усталений високий науковий імідж країни на міжнародній арені стає дедалі важче. Наші діти привезли цього року шість золотих, дев’ять срібних і дев’ять бронзових медалей. Молоді математики й інформатики цього літа змагалися в Греції, хіміки — в Німеччині, біологи — в Австралії, фізики — в Південній Кореї, а екологи — традиційно в Туреччині. З 26 членів команди 24 повернулися з медалями. Це не лише 11-класники, а й кілька учнів 10-х класів, які опанували програму за коротші терміни. Якщо учнів готувати не лише напередодні змагань (навесні), а й восени, і взимку проводити підготовчі збори, то нашим учасникам буде легше перемагати суперників з інших країн, де підготовці приділяють набагато більше часу».
Вчителі, яким вдалося підготувати переможців і які не один рік беруть участь в олімпіадному русі, стурбовані рівнем обладнання, на якому доводиться готувати майбутнє нашої науки, матеріально-технічним забезпеченням шкіл. А самі переможці кажуть про те, що жодних труднощів у теоретичній частині змагань вони практично не відчувають, а ось із практичною частиною важко справлятися, оскільки під час олімпіади ти вперше маєш можливість доторкнутися до нормальної техніки. Наших учнів готують на обладнанні щонайбільше 1990-х років, а в розвинених країнах техніка трирічної давності вважається застарілою. Проте попри технічні проблеми, учасники олімпіад кажуть про те, що Україну вже досить добре знають у світі. Олександр Шпак, золотий призер міжнародної олімпіади з фізики, сказав «Дню», що був вражений тим, як багато та докладно знають у звичайній корейській сім’ї про нашу країну та її історію. Він каже, що корейці, почувши українську мову, зупиняли наших дітей на вулиці та цікавилися навіть перебігом нашої передвиборної кампанії, оскільки багато про неї чули.
