Як сказав «Дню» глава об’єднання «Молодь — надія України» Вадим Гладчук: «Цю публічну акцію наша організація проводить з метою поліпшити роботу столичної влади і відновити обірваний зв’язок жителів міста з київським мером». При цьому той факт, що на «Стіні плачу» з’являлися не тільки «сльози», скарги і претензії до О. Омельченка, але і вдячні слова на його адресу, В. Гладчук оцінив як «гарну роботу соціальної служби для молоді м. Києва».
Як з’ясував кореспондент «Дня», більшість тих, котрі залишають свої прохання на «київській стіні», навіть не сподіваються на їх здійснення. Для жителів столиці це просто спосіб хоч якось висловити своє ставлення до влади. Утім, це чудово підтверджує і практика. За словами В. Гладчука, з усіх «побажань» минулої «стіни» («спорудженої» 31 липня) було виконано тільки два: «Якомога частіше О. Омельченку з’являтися на блакитному екрані» і «Знизити ціни на хліб».
