У столиці за адресою Богдана Хмельницького, 7 може розгорнутися масштабне будівництво офісно-розважального центру. Ця «історія» тягнеться ще з 2003 року, коли дозвіл на його спорудження — саме над касовим залом метро «Театральна» — будівельній компанії ТОВ «Альянс-центр» надала Київрада. Дізнавшись про таке рішення столичної влади, три роки тому на сполох забили мешканці житлового будинку, що на Пушкінській, 20-а. Адже майбутній комплекс збиралися збудувати майже впритул із їхнім помешканням, при цьому нехтуючи усіма будівельними нормативами.
— Коли прийшли забудовники, ми організували їм пікетування. Такого громадянського опору тоді ще в Києві не було. Люди не допускали будівельників на майданчик, чергуючи там цілодобово. Навіть сімдесятирічна бабуся мужньо ставала перед КАМАЗами, аби не пропустити їх на місце майбутньої забудови. Таке протистояння тривало кілька місяців і влада не змогла не звернути на нас уваги. На майданчик приїхав тодішній мер Олександр Омельченко, подивився на все це і погодився, що тут будувати справді не можна, — розповідає голова об’єднання мешканців «ОСББ Пушкінська,20» Наталя Горохова.
Врешті-решт мешканцям Пушкінської, які майже три роки оббивали пороги усіляких владних інстанцій, вдалося домогтися того, що у 2006 році Київрада прийняла рішення про скасування незаконного землевідведення. Однак радіти від того, що нарешті справедливість восторжествувала, довелося недовго: забудовник звернувся до суду і, після тривалого судового марафону, врешті-решт йому вдалося здобути прихильність Феміди.
— Аргументація суддів викликає щонайменше подив, — каже Володимир Гриценко, юрист, котрий займався цією справою. — Мовляв, згідно із Земельним кодексом, міськрада не має права скасовувати власні рішення про землевідведення з таких причин, як загроза безпеки руху. Втім, відповідно до статті 9 Земельного кодексу України, Київраді надані широкі повноваження у галузі земельних відносин та право розпоряджатися землями територіальної громади Києва. Також згідно із частиною 2 статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції...
На вердикт суддів навіть не вплинуло те, що від спорудження офісно-розважального центру на вулиці Богдана Хмельницького,7 може постраждати станція метро «Театральна». Адже комісія, яка в липні минулого року обстежувала цей об’єкт, дійшла висновку що «... будівництво офісно-торговельного центру створює реальну загрозу нормальній роботі станції метрополітену «Театральна» та безпечному перевезенню пасажирів...». Про це складено відповідний акт, посилаючись на який Київрада й відмінила рішення про землевідведення.
За словами Наталі Горохової, в позитивному рішенні суду на свою користь забудовник, схоже, й не сумнівався. Про це жінка зробила висновок з того, що за три дні до засідання адміністративного суду, на майданчик були завезені деякі будівельні матеріали для поновлення будівництва.
— Жахливо жити в країні, де не можна захистити свої права в суді. Однак ми не збираємося здаватися і наступним кроком стане пікет Вищої ради юстиції України, — повідомила пані Наталя.
Як далі розвиватимуться події на Богдана Хмельницького, 7 поки що спрогнозувати важко. Зараз там, прямо над касовим залом станції метро «Театральна», вирили котлован і огородили майданчик металевим парканом. Забудовник прагне продовжувати роботи. І, справді, чого цим людям хвилюватися за якусь підземку, адже таким транспортом не користуються ані вони, ані депутати Київради, ані більшість суддів.
КОМЕНТАР
Тетяна ПОПЕЛИШИН, адвокат:
— Земельна ділянка, на якій ТОВ «Альянс-Центр» збирається будувати офісно-торгівельний центр, розташована над куполом станції метро «Театральна» і тому будівельні роботи там неможливі. Про це було зазначено і в рішенні Київради, яким вона відмінила своє попереднє рішення від 29.05.2003 року про виділення цієї ділянки під будівництво. Однак, з незрозумілих причин, Київрада відхилила протест прокурора, яким він оскаржував виділення згаданої ділянки під забудову. Оскільки Київрада прийняла рішення про відміну без посилання на норми закону, зокрема, на Земельний кодекс України, закон про місцеве самоврядування, то це дало забудовнику привід звернутися до суду. Мене дивує така «некомпетентність» київрадівських юристів. Проте, коли треба було відхилити прокурорський протест, їхня «необізнаність» кудись зникла і в документах був зазначений весь перелік необхідних статей діючого законодавства. Звідси виникає запитання: а чи не вчинила Київрада такі юридичні промахи навмисно, аби дати забудовнику можливість оскаржити це рішення в суді? Під час прийняття судом рішення були допущені процесуальні порушення вже тому, що воно було прийняте без участі відповідача — Київради, представники якої то не з’являлися на засідання, то не могли сплатити мита, то подавали документи без потрібних підписів. Такою своєю позицією Київрада дала забудовнику можливість вигравати справи у судах. Однак це ще не остання крапка. Згадане рішення можна оскаржити у Верховному Суді Україні та ще у Європейському.
