На прес-конференції, що відбулася позавчора, заступник Генерального прокурора України Олексій Баганець обнародував результати роботи Генпрокуратури у справі банкрутства АКБ «Україна». Зокрема, він нагадав, що органи прокуратури завершили слідство по сімдесяти трьох карних справах «в системі банку», які вже передано до суду. Оперативно-слідча група, розслідуючи карну справу стосовно зловживань посадовими особами банку «Україна», дійшла очікуваного висновку — з банку було вкрадено частину кредитних коштів. Встановлено, що в період з 1995 по 2000 рік мав місце 151 факт незаконного отримання та неповернення кредитних ресурсів «України». Виявлено нехитрі схеми фінансових махінацій: окремі підприємства-позичальники перераховували гроші на рахунки фіктивних фірм або ж надавали «явно неправдиві дані» про те, що вони не можуть повернути взятий у банку кредит, оскільки з ними не розрахувалися бізнес-партнери. За словами О. Баганця, «частина цих підприємств» відома, «їх посадових осіб допитано», відповідні висновки зроблено. Частину коштів, відмітив О. Баганець, переправлено за кордон, і Генпрокуратура звернулася до закордонних колег iз проханням надати правову допомогу, повідомляє агентство Інтерфакс-Україна.
Крім того, як повідомив О. Баганець, слідчо-оперативна група Генпрокуратури затримала п’ятьох чоловік, що підозрюються в причетності до банкрутства АКБ «Україна». З них двоє представляють керівництво банку «на рівні колишнього голови правління й начальника служби безпеки правління головної контори банку», троє — керівники комерційних структур. Слідчі інкримінують цим підозрюваним розкрадання грошових коштів у сумі понад 11 млн. грн. у складі організованої злочинної групи. А один із керівників банку звинувачується в отриманні хабаря в особливо великому розмірі за надання незаконних кредитів. Як стало відомо, співробітники Генпрокуратури планували затримати ще двох осіб з числа керівників банку. Але відповідно до інформації СБУ і МВС, один із них виїхав за кордон «під виглядом весільної подорожі», другого не виявили ні в його квартирі, ні за іншими адресами. За словами О. Баганця, ведеться робота по їх розшуку та затриманню.
Словом, прогнози скептиків, що «всіх собак» у справі «України» будуть вішати на центральний менеджмент банку, отримують практичне підтвердження. Дії керівників комерційного банку, звичайно ж, ніхто не виправдовує. Незрозуміле інше. Чому без уваги залишається причетність ряду українських політиків до банкрутства «України»? Що це — таємниця слідства? Відсутність доказів? Або ж прагнення залишити головних винуватців банкрутства «України»... Ні — «не в тіні».
Заступник голови правління АКБ «Україна» Олексій Полетуха ще влітку звернув увагу «Дня» на ряд обставин, які, скажемо коректно, сприяли банкрутству банку. Однією з основних начальник управління проблемних кредитів «України» Віктор Гордій назвав — політику НБУ та уряди «реформаторів». Не секрет, що з 1999 року «Україна» була обмежена в проведенні більшості банківських операцій. Крики «SOS» представників департаменту з банківського нагляду НБУ та їх запевнення, що «Україна» систематично надає проблемні кредити, тогочасне керівництво НБУ залишило без уваги. Уряд Ющенка звалював на «Україну» фінансування грандіозних стратегічних програм і паралельно надавав підтримку окремим «агропромисловим» фірмам у вигляді необов’язкових до виконання розпоряджень «Україні». Без цього чинника явно проблемні кредити (на суму 533,5 млн. грн.), за словами В. Гордія, «ніколи б не було надано», а відсутність прямих гарантійних зобов’язань Кабміну зробила менеджмент «України» крайнiм. А чого коштувала, наприклад, припинена розпорядженням уряду справа по ГАК «Хліб України», борги якого на суму 1,8 млрд. грн. дісталися «в спадщину» банку! Все це — тільки маленькі краплі в морі фінансових махінацій навколо «України». Розмір яких, проте, набагато більший за одинадцять мільйонів, що інкримінуються менеджменту банку.
