А нтимонопольний комітет України (АМКУ) відмовив Київській міській держадміністрації у наданні дозволу на передачу в управління акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» майна державного комунального підприємства «Київгаз». Основним аргументом на користь цього рішення є те, що обидва підприємства належать до природних монополій і в разі їх злиття виникне прецедент надмірної концентрації: монопольне становище «Київенерго» на ринку теплової енергії Києва значно посилиться.
Зараз ці підприємства конкурують між собою на київському ринку тепла завдяки тому, що в останні роки інтенсивно розвиваються автономні системи опалення, які є альтернативою централізованому теплопостачанню. Голова АМКУ Олексій Костусєв вважає, що отримавши в управління «Київгаз», «Київенерго» не буде зацікавлене у розширенні автономних систем, а це позбавить споживачів права вибору прийнятних для себе схем забезпечення теплом. Крім того, таке об’єднання може призвести до погіршення прозорості в діяльності енергопостачальників та газовиків.
Антимонопольники також передбачають поглинання боржником кредитора, оскільки станом на червень 2002 року за позовом ДКП «Київгаз» до АЕК «Київенерго» розглядається справа про стягнення в судовому порядку 32 млн. грн. боргу. До того ж «Київенерго» має значний борг за спожитий газ перед НАК «Нафтогаз України». У комітеті ставлять під сумнів економічну виправданість приєднання кредитора до його боржника і розцінюють це як намагання останнього уникнути відповідальності.
Головним доводом опонентів на засіданні комітету було посилання на аналогічний закордонний досвід. За словами голови правління «Київенерго» Івана Плачкова, доцільно вивчити досвід Німеччини, де успішно функціонують вертикально інтегровані компанії, які об’єднують електроенергію, газ, тепло- та водопостачання, завдяки чому знижуються експлуатаційні витрати. Але ж Україна — не Німеччина, тут зовсім інші умови господарювання — відповіли працівники АМКУ. О.Костусєв навів зовсім протилежний приклад: у Москві у 1988 році було створено виробниче підприємство «Мостеплоенергогаз», яке поєднувало діяльність на декількох ринках. Однак через неефективну роботу воно через три роки було реорганізоване в три самостійні підприємства — «Мостеплоэнерго», «Мосгаз» та «Мосгорсвет». То ж навіщо повторювати невдалий експеримент сусідів?
