Довгоочікуваний день засідання Ради директорів МВФ з українського кредитного питання гривня зустріла з офіційним курсом 3,92 грн. за долар.
Помічаєте, як з кожним днем верхня межа валютного коридору — 4,6 грн. за $1 — все наближається? Ще б пак, це помічають усі. Але використовують по-різному. Що не кажи, а ліві вдало вгадали момент для наскоків на МВФ. Причини їхньої гри на знижування гривні давно відомі й компактно вписуються в афоризм «чим гірше, тим краще». А ще гірше може бути незабаром — у Нацбанку практично не залишилося ні сил, ні коштів для контролю ситуації (за деякими підрахунками резервний фонд НБУ сьогодні становить лише $360 млн.).
Нацбанк сьогодні повинен так хитро прогнутися, щоб і гривню до кінця року втримати в коридорі, й валютний ринок лібералізувати, й зберегти більш-менш прийнятний рівень своїх валютних резервів, як доказ суверенності держави. Цікаво, що останні правдиві заяви голови Нацбанку в парламенті про те, що Україна вже 18 (!) місяців не може позичити грошей у зовнішніх приватних кредиторів, що «опускати планку резервів цілком неприпустимо», що кредити МВФ на сьогодні ЄДИНІ й БЕЗАЛЬТЕРНАТИВНІ джерела неінфляційного фінансування бюджету й резервів НБУ стали яскравим свідченням того, що коли МВФ грошей не дасть, гривні буде велика «гайка» й того, що наш суверенітет уже зовсім не те поняття, яке означає незалежність. Сьогодні наша залежність від зовнішнього фінансування настільки очевидна, що лицемірити все складніше й складніше. (Ілюстрацією такого висновку можуть бути хоча б емісійні заяви прем’єра, що прорвалися у вівторок).
Зараз наша економіка в такому «мінусі», що не витримує ні виробництво, ні бюджет, ні банківська сфера, ні архідипломатичний голова НБУ Віктор Ющенко. «Торгові, платіжні й бюджетні диспропорції — це диспропорції публічної влади (! — Авт.), а ніяк не помилкові рішення фінансових інститутів», — заявив він з парламентської трибуни...
Тепер постає цілком логічне запитання: навіть якщо МВФ вдасть, що «не помітив» лівих хвилювань у парламенті й таки відновить кредитування, чи зможуть наші «публічні власті» правильно ним скористатися? Сумніви виникли не на пустому місці — зі слів того ж голови НБУ з 1994 року МВФ надав Україні кредитів на $2,6 МІЛЬЯРДІВ. І де ж ті гроші? В українських товаровиробних галузях не помічені. Хто, власне, їх «проїв»? Ми — ті, хто не належить до «публічної влади» — їх взагалі не бачили (хоча розплачуватися, зрештою, доведеться нам — платникам податків)...
Учора вранці парламент все ж таки запропонував Кабміну й Нацбанку поступово привести текст Меморандуму економічної політики між Україною і МВФ у відповідність до чинного законодавства. А Кабмін призначив віце-прем’єра Сергія Тигипка координатором роботи уряду з міжнародними фінансовими організаціями.
