Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Світ Сильвестрова

13 листопада, 2007 - 00:00
«КИЇВСЬКІ СОЛІСТИ»

У Національній філармонії України відбувся авторський вечір Шевченківського лауреата, знаменитого композитора сучасності Валентина Сильвестрова, присвячений його 70-річному ювілею.

У виконанні ансамблю «Київські солісти» під орудою Богодара Которовича прозвучав ряд оркестрових творів композитора, а також п’єси з двох циклів для скрипки та фортепіано (солірували скрипалі Мирослава Которович та Кирило Шарапов і піаніст Олег Безбородько).

Немає нічого дивного в тому, що саме «Київські солісти» представили публіці твори легендарного метра української сучасної академічної музики: адже творчість Сильвестрова давно входить до репертуару цього ансамблю і має величезний успіх у меломанів. Цю програму колектив підготував за активної участі автора, а така тісна співпраця слугує запорукою найбільш повного й точного втілення композиторського задуму. Публіка, яка заповнила цього вечора Колонну залу ім. Лисенка, змогла в повній мірі оцінити масштаб обдарування та рівень майстерності Валентина Сильвестрова, натішитися тією дивовижною атмосферою, в яку занурюють слухача його твори. Якщо вірити висловлюванню когось із великих, істинна геніальність митця полягає в тому, щоб створити свій власний неповторний художній світ. Валентин Васильович належить до числа саме таких творців. Світ музики Сильвестрова — самодостатній. Він має свій неповторний вигляд, хоча композитор віддає данину своїм геніальним попередникам: один із творів, який прозвучав на концерті, називається «Два діалоги з післямовою» і проводить алюзії з творчістю Франца Шуберта та Ріхарда Вагнера. «Гімн-2001» присвячений знаменитому грузинському колезі Гії Канчелі, а «Прощальна серенада» для струнного оркестру — нашому співвітчизникові, чудовому композиторові Івану Карабицю. Окрім того, прозвучали й інші твори В. В. Сильвестрова, написані в різні роки: «Тиха музика» для камерного оркестру, Серенада для струнного оркестру, «Пісні без слів» для скрипки та фортепіано, «The messenger — 1996» для струнних і синтезатора чи фортепіано. Потрібно зазначити, що зіставлення в програмі вечора багатобарвного і тембрально багатого звучання оркестру з інтимно-довірчим і прозорим дуетом скрипки та фортепіано (в супроводі піаніста Олега Безбородька в першому відділенні виступила Мирослава Которович, а в другому відділенні — Кирило Шарапов). Атмосферу органічно доповнювали й світлові ефекти: згасання софітів і підсвічування кольору сутінків підкреслювали чарівність музики.

Немає потреби багатослівно описувати значення творчості Валентина Сильвестрова для вітчизняної музики — його ім’я та його творчість відомі в усьому світі. Він випускник класу видатного українського композитора Бориса Лятошинського, володар безлічі престижних нагород, премій і орденів, творець самобутніх симфонічних, вокальних, хорових, камерно-інструментальних творів; Валентин Васильович Сильвестров є однією з особистостей, що визначають обличчя сучасної української культури. В фіналі концерту слухачі аплодували композиторові та виконавцям стоячи...

Олена ЖУКОВА, спеціально для «Дня»
Газета: 
Рубрика: