В Україні ще не знають, який уряд, старий, Юлії Тимошенко, чи новий, що відповідає запитам обраного президентом Віктора Януковича, керуватиме країною, а зовнішні джерела вже всіляко допомагають їй своїми порадами. Схоже, в цьому свою роль зіграли демократично проведені вибори. Але добрий друг України, спецпосланець США з енергетики в Євразії Річард Морнінгстар виборів не чекав. Ще наприкінці січня він заявив, що всеосяжна реформа енергетичного сектора мусить стати основним пріоритетом наступного президента України.
Відкриваючи фінальний семінар Програми обміну знаннями, в якій спільно працювали Корейський інститут розвитку та Національне агентство України в питаннях ефективного використання енергетичних ресурсів, посол Південної Кореї в Україні Пак Ро Бьок також говорив про необхідність реформ в енергетиці України. Він рекомендував упроваджувати в нашій країні відпрацьовані в Кореї заходи, спрямовані на енергозбереження та підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів.
Про те, як це зробити, в своїх виступах на підсумковому семінарі говорили провідні корейські вчені. Професор Хі Чун Пак, зокрема, наголосив на необхідності впровадження в Україні прогресивної тарифної сітки цін на енергоносії. На його думку, навіть у країні з відносно низькими цінами на енергоносії слід стимулювати енергозбереження. Як зазначив Хі Чун Пак, завдяки агресивній кривій тарифної сітки на електроенергію корейські домогосподарства споживають значно менше, ніж в інших країнах Організації економічного співробітництва й розвитку. Як засвідчив досвід Кореї, достатньо ресурсо- та енергоефективним є індивідуальне опалювання з використанням газових конденсаційних котлів. А от старі котли, як зауважують корейські експерти, слід замінювати якомога раніше, аби зменшити неефективне використання природного газу для опалення та гарячого водопостачання. При цьому, рекомендує вчений, слід проводити порівняльний аналіз, що дозволяє вибрати типи казанів у розрізі їхніх енергетичних і економічних показників.
Багато уваги корейські фахівці під час програми приділили вугільній галузі України, що володіє величезними запасами палива. Науковий співробітник Корейського інституту енергетичних досліджень Дже Хо Кім з жалем зазначає, що останніми роками Україна стала чистим імпортером вугілля, що, у свою чергу, впливає на зарплату українських гірників і можливості підприємств нарощувати обсяги видобутку. Фахівець зазначає, що найважливішим елементом реформ у вугільній галузі є напрацювання планів фінансування. Він ділиться з українськими колегами досвідом створення декількох схем і спеціальних фондів, що дозволяють уряду фінансувати модернізацію вугільних і генеруючих енергетичних потужностей.
Головний науковий співробітник Дослідницького центру з питань вітрової енергетики цього ж інституту Хьюн Гу Кім зазначає, що природні умови України та Кореї не дуже сприятливі для розвитку вітрової енергетики (низька швидкість вітру порівняно з величезними вітровими ресурсами Північної Європи). Тому ключову роль у розвитку цієї галузі енергетики може зіграти нормативно-правове забезпечення, що встановлює сприятливі правила гри на цьому ринку. Він також зауважує, що Україні варто розвивати свою власну індустрію вітрової енергетики як індустрію подальших поколінь.
У Кореї, як і в Україні, немає великих власних запасів нафти й газу. Тому в країні величезну увагу приділяють виробництву енергії з біологічних матеріалів. Крім того, тут вважають, що біодизель і біоетанол — одне з найкращих рішень у боротьбі з глобальним потеплінням і скороченням викидів парникових газів. Невипадково Корея стала першою азіатською країною, що розпочала виробництво біодизелю в національному масштабі (2006 р.) і готова розгорнути широке виробництво біоетанолу найближчим часом. Корейські фахівці, зокрема головний науковий співробітник Дослідницького центру з питань біоенергії Ю Кван О, впевнені, що розвиток біоенергетики в Україні дозволить зменшити залежність від імпорту нафти й газу й, більш того, забезпечить можливість експорту біопалива до країн Євросоюзу. Відповідаючи на запитання, чому цей перспективний вид палива поки що виробляється в Україні на комерційній основі, вчений вказує на недостатню державну підтримку й фінансування, а також на нестабільність економіки та політичні ризики.
Один з організаторів семінару, глава НАЕР Сергій Єрмілов сказав, виступаючи перед учасниками семінару: «Сьогоднішня наша співпраця з Республікою Корея дуже важлива для України. А форма роботи, вибрана кілька років тому, свідчить про те, що наші колеги дуже детально готуються до того, щоб корейські інвестиції, корейський капітал зайшли до України. А програма, за допомогою якої ми ділимося знаннями, допоможе корейським інвесторам прийняти це дуже важливе рішення — розпочати новий бізнес в Україні».
