Нагадати людям про дещо призабуту традицію родинного фотографування — основна мета мистецького проекту «Сентиментальні портрети. Чотири покоління жінок» київської художниці Наталі Жеваго, який вона представила в галереї A-HOUSE. Прабабусі, бабусі, матері і дочки — чотири покоління жінок дивиться на вас з фото. Виглядає все дуже просто і душевно. Автор виставки зізналася, що на цю ідею надихнуло її саме життя — народження власних дітей, а саму виставку вона присвятила всім матерям і бабусям.
«Основна мета цієї виставки — заявити про проект. Я дуже хочу знайти ще сім’ї, у яких живуть чотири покоління жінок, і розширити його, — розповіла «Дню» Наталя Жеваго. — Мені подобається настрій, який існує на фотографіях, я його дуже добре відчуваю і вірю, що ми будемо черпати з нього натхнення для подальшої роботи. Тому що єдине, що нам може давати сили, бажання творити, це материнська любов».
Особливістю цієї художньої колекції є те, що в роботі художниця використала мінімум технічних засобів, а моделі на свій розсуд вибирали, в якому одязі та аксесуарах позувати перед фотокамерою. Моделей для зйомок Наталя Жеваго шукала серед знайомих, давала оголошення в журнали, траплялися випадки, коли сім’ї спочатку погоджувалися на участь у зйомках, а потім відмовлялися.
Віра Титова, подруга авторки, розповіла, що про виставку «Сентиментальний портрет. Чотири покоління жінок» чула від Наталі більше року. «Мені подобається сама тема виставки, тому що вона — зовсім нова. Бо начебто навколо нас — звичайні люди, а подивишся на фото і відчуваєш, що між ними є щось таке незвичайне, невловиме — те, що цінується в людських стосунках найбільше. На такі виставки хочеться ходити саме сім’ями, як це зробили я, моя дочка і мама. Якби жила наша бабуся, ми б також стали учасницями цього чудового проекту».
На основі підготовлених робіт автор планує зробити книгу «Сентиментальний портрет». Єдине, про що шкодує Наталя Жеваго, що, на жаль, ще не вдалося знайти родину, у якій живуть п’ять поколінь жінок: «Якщо ми знайдемо сім’ю, у якій збереглися п’ятеро поколінь, їхні фото стануть перлиною нашої колекції».
Серед запрошених на виставку гостей була художниця Євгенія Гапчинська. «В мене зараз дуже багато роботи і я рідко відвідую виставки, — розповіла вона «Дню». — Роботи ж Наташі Жеваго — це яскравий приклад смаку і глибокого таланту бачити красиве. В такому разі людина зробить бабусю, яка сидить на дивані так, що це буде вічний і великий твір мистецтва. Внутрішній світ Наталі забезпечить успіх її проекту. Найбільше вражає чистота сприйняття картинки. Коли дивишся на фото, то розумієш, що Наталя так бачить з середини кожну людину, яку знімала. Тому їй слід було лише скористатися хорошою технікою, щоб передати те, що вона відчуває в цих людях і що в них бачить».
Автор виставки поділилася з «Днем» думками про те, що ідея показати нерозривність поколінь не вичерпала себе, а народила нову ідею — створити другу частину проекту під назвою «Сестри». «Я планую знімати рідних сестер, які старші 50 років. У цих людей вже склалося життя, вони багато чого пережили, і мені цікаво відобразити внутрішній світ сестер за допомогою фотографування, — розповіла про свої плани Наталя. — Я хочу взяти їхні дитячі фото і співставити з «дорослими» фотографіями. Мені цікаво буде відтворити ракурс, у якому ці сестри зняті ще в дитинстві: так я хочу скоротити вікову дистанцію. Наразі сестер я лише шукаю, поки що є три пари сестер. Також мене цікавлять трійні, двійні, які вже стали дорослими».
Тож проект відтворення традиції родинного портрету стартував...
І наша газета, яка дуже цінує талановите фото, щиро вітає Наталю з великим успіхом. Здається, так українських жінок ще ніхто не знімав.
