Цією фразою переривав учора овації, влаштовані колективом Театру ім. Лесі Українки, генеральний директор і художній керівник Михайло Рєзникович на зборі трупи. Зустріч Михайло Юрійович розпочав з офіціозу: зачитав вітальні телеграми від спікера Верховної ради та прем’єр-міністра, які привітали уславлений колектив з початком 80-го сезону.
Цього року працівники театру відзначать іще одну дату — 115 річчя роботи в Києві стаціонарного Російського театру. 23 вересня лесінківці відкриють сезон «Камінним господарем (У полоні пристрастей)». А першою прем’єрою ювілейного сезону стане вистава «Ілюзіон», яку ставить за п’єсою Андрія Курейчика молодий режисер Олег Нікітін. У головних ролях виступлять випускники акторського курсу М. Рєзниковича Національного університету театру, кіно й телебачення ім. І. Карпенка-Карого. Йдуть репетиції «Дівоч вечора»Лорi Канінгем (режисер Леонід Остропольський), а Ірина Барковська розпочинає роботу над класичною англійською комедією Оскара Вайльда «Як важливо бути серйозним».
Наступного року в усьому світі відзначатимуть 400-річчя від дня виходу знаменитого роману Сервантеса «Дон Кіхот» і завдяки фінансовій підтримці Іспанського посольства в Україні театр має намір випустити виставу «Дон Кіхот». «За основу я беру однойменну п’єсу Булгакова», — підкреслив Рєзникович.
У Театрі ім. Лесі Українки працюють чудові майстри старшого покоління, й саме на них Віталій Малахов поставить п’єсу Рональда Харвуда «Квартет». У планах лесінківців стоїть вистава «Анеля». Зараз драматург Михайло Рощин пише сценічний варіант повісті Івана Франка «Для домашнього вогнища». Виставу приурочать до 150-річчя від дня народження українського класика.
На малій сцені «Під дахом» до п’яти вистав попереднього репертуару додасться поетична композиція за творами Василя Стуса.
24 вересня в Тернополі театр презентує на Молодіжному фестивалі виставу «Ілюзіон». Якщо знайдуть кошти, то лесінківці поїдуть демонструвати своє мистецтво й до Болгарії. Нині ведуться переговори про створення спільної вистави «Ромео і Джульєтта» між артистами Німеччини й України. Шекспірівський текст сім’ї Монтеккі звучатиме німецькою, а Капулетті — українською. Є пропозиція провести обмінні гастролі між Камерним театром (Ізраїль) і Російською драмою...
Плани — це добре, але присутніх, особливо представників ЗМІ, звісно ж, дуже цікавило питання про взаємини колективу й Міністерства культури та туризму. «Ми не зрадили своїм ідеалам, вірні рідному театру», — підкреслив Рєзникович і далі процитував слова Станіславського: «У хвилину небезпеки кожний керівник театру — Король Лір». Нагадаємо, останні півроку триває конфлікт між Міністерством культури та туризму й керівником Російської драми. «День» детально інформував читачів про його перипетії. Крапку й досі не поставлено. Зараз справа розглядається у Верховному суді.
«Я не хотів зачіпати цю тему, але якщо ви запитали, то зауважу, що у двох положеннях: про оренду приміщення нашого гуртожитку й щодо добудови розширення фойє театру, яке ми ніяк не можемо відкрити — всі наші дії законні, — сказав М. Рєзникович «Дню». — Ми діємо в нормах чинного Законодавства України. Нас 2,5 місяця перевіряла Генпрокуратура й у її акті написано, що порушень немає. Податкова інспекція також дійшла такого висновку.
— Михайле Юрійовичу, на сайті Мінкульту написано, що ви не з’явилися на засідання суду 11 серпня. Чому ви не прийшли?
— Мені ніяково говорити про рідне міністерство... Але 6 серпня справу з Голосіївського суду забрав Верховний суд і про це оголосили нашим адвокатам. Тож чого мені треба було бути 11 серпня в суді? Засідання не було, а інформація на сайті — чергова фантазія міністерства...
— На ваш погляд, як довго ще може тривати така невизначена ситуація? Які сьогодні у вас стосунки з міністерством?
— За нашими попередніми даними це може тривати до середини вересня, тобто поки не прийме рішення Верховний суд України. А наші відносини з Міністерством культури та туризму — непевні й дуже гострі. Дякувати Богу, сьогодні наші рахунки розблоковані, й ми починаємо свою роботу. Я сподіваюся, що у представників міністерства вистачить здорового глузду й розуму: якщо положення, за якими мене хотіли звільнити по суду, перевірками ГоловКРУ, податкової визнані такими, що не відповідають істині, то треба адекватно реагувати на це».
