Учора громадські організації в Києві, Донецьку, Луганську, Сімферополі, Львові, Харкові та інших містах провели флешмоб «Черга за життям». Небайдужі люди, активісти, хворі та лікарі вишикувалися в чергу до аптек. «Мета акції — звернутися особисто до Президента, аби він втрутився в ситуацію, яка може скластися з 1 березня. Ми всі розуміємо, що чимало препаратів імпортного виробництва можуть взагалі зникнути з аптек, інші ж виростуть в ціні, — розповіла «Дню» учасниця акції, громадська активістка, член опікунської ради НДФЛ ОХМАТДИТ Ганна ГОПКО. — В Україні фармкомпанії, щоб зареєструвати ліки, проходять складні численні бюрократичні процедури. А тут їм пропонують ще одну, яка не має нічого спільного з якістю ліків, а націлена на одне — монополізацію фармринку з метою отримання додаткових хабарів чиновниками». Активістка наголошує, що «раніше влада навіть не уповноважила орган, який мав би видавати ці додаткові ліцензії», не розробила прозорих механізмів ліцензування, і лише завдяки громадській активності ситуація почала зрушуватися.
Натомість в Міністерстві охорони здоров’я запевняють: подібне ліцензування ліків — загальноприйнята світова норма, що гарантує відповідність вимогам кожної серії препарату, і це ніяк не вплине на асортимент. Як повідомила ЗМІ прес-секретар Держслужби лікарських засобів МОЗ Олена Ліцоєва, з 1 березня розпочнеться оформлення ліцензій імпортерам за спрощеною процедурою.
А от представники іноземної фарміндустрії не вірять в можливість спрощеної процедури. Передусім тому, що часу залишилося мало, а інформації від влади для виробників — нуль. «Часу на отримання ліцензій і на те, щоб прописати і прийняти спрощену процедуру ліцензування дуже мало», — зауважують в в Європейській Бізнес Асоціації. Зокрема, наголошує експерт, не зрозуміло, чи зможуть отримувати ліцензії за спрощеною процедурою іноземні компанії, які діють на території України як представництва і не мають юридичної особи, а таких — більшість.
Що залишиться на прилавках аптек 1 березня, фахівці прогнозувати не беруться. «Звичайно, фармацевти мають певні запаси. Але нічого конкретного про асортимент і обсяги цих запасів ніхто сказати не може», — наголошують там.
Проте найбільше постраждають у цій ситуації тяжкохворі українці. «Є окрема категорія ліків, зокрема препарати, що використовують при лікуванні онкологічних захворюваннях і ввозять на територію України лише в розмірі, передбаченому певною тендерною процедурою. І тут неможливо зробити запаси. З 1 березня цих ліків просто не буде. Тяжкохворі пацієнти сьогодні під найбільшою загрозою», — підсумовують в Асоціації.
Учасниця флешмобу в Донецьку Світлана, яка 15 років живе зі статусом ВІЛ, розповідає: «Я боюся, що іноземні препарати не пройдуть ліцензування, а замінити їх нема чим». Такої ж думки дотримується Андрій, хворий на гепатит С. «Ми не можемо переривати лікування. Це загрожує нам смертю. Таке відчуття, ніби нас хочуть спеціально вбити», — зауважив він у розмові з власкором «Дня» в Донецьку Катериною Яковленко.
За словами Ганни Гопко, суспільство вимагає скасувати цей закон, зібрати громадськість, що безпосередньо працює з хворими людьми та опікується правами пацієнтів, і спільно обговорити проблеми, які нині існують із доступом тяжкохворих пацієнтів до якісних ліків і вчасним наданням їх державою. «Нас ніхто не запрошував на розробку цього закону, під час його прийняття не було жодного обговорення. Так не працюють», — пояснює Гопко.
