Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Тактичні кроки чи кореляція політики пам’яті?

22 вересня, 2010 - 00:00

Ще на початку березня цього року, коли Віктор Янукович тільки-но приступив до виконання своїх президентських обов’язків, новопризначений тоді директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв, відповідаючи на запитання про зникнення розділу про Голодомор з сайту глави держави, в інтерв’ю «Дню» сказав: «Я гадаю, все, що пов’язане з державною політикою, у тому числі — з такою тонкою сферою, як сфера історичної пам’яті, знайде відображення на сайті. Не виключено, що найближчим часом відбудеться серйозне оновлення президентського сайту, де з’являться нові розділи й усе стане на свої місця».

Все стало на свої місця не найближчим часом, а більше, ніж за півроку. Днями на сайт глави держави таки повернули розділ про Голодомор: «Пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні». Зокрема, там розміщенні міжнародні та національні акти, а також фотодокументи. Але це ще не все. В той же день глава держави надіслав листа до Українського конгресового комітету Америки, де Віктор Янукович дав відповідь на ряд критичних запитань, які періодично, а надто останнім часом, лунають на його адресу.

«Знаєте, я ніколи не встрявав у чвари. На слова я завжди реагував діями. І коли мені кажуть про те, що в країні начебто СБУ переслідує істориків з музею «Тюрма на Лонцького» у Львові — я даю доручення Кабінету Міністрів про негайну передачу цього музею з СБУ в Інститут національної пам’яті. І доручаю передбачити в бюджеті на наступний рік фінансування цього музею уже в системі Інституту національної пам’яті», — йдеться в листі. Про ситуацію навколо затримання історика Руслана Забілого СБУ та проведення обшуку «Тюрми на Лонцького» у Львові «День» писав у № 167—168 за 17 вересня 2010 р.

«Коли мені говорять, що я, начебто, заперечую Голодомор — я ініціюю розсекречення архівних матеріалів, що стосуються періоду Голодомору, і передачу їх теж в Інститут національної пам’яті, де історикам можна буде об’єктивно і з цілковитим доступом їх вивчати. Я проти того, щоб закривали історію і щоб політики робили на цьому спекуляції» — це чергова цитата з президентського листа. Також мова йшла й про те, що на противагу «нібито згортанню свободи слова в Україні» буде створено Громадське телебачення, про те, що Президент зробить все, щоб місцеві вибори відбулися чесно й прозоро.

Звичайно, поява розділу про Голодомор, лист до української діаспори — це позитивні кроки Президента. І тут треба віддати йому належне. Але виникає питання — чому їх не було раніше? А найголовніше — чому були допущені згадані дії СБУ? Також всі ми пам’ятаємо заяву Віктора Януковича в Страсбурзі стосовно Голодомору в Україні. Її так ніхто й не спростовував. Усі ми знаємо, що директором Інституту національної пам’яті призначено комуніста Валерія Солдатенка, який вже заявив, що Голодомор не був етноцидом українського народу. І ще одна «маленька» деталь (хотілося б помилитися) — як розділ про Голодомор, так і президентський лист з’явилися буквально напередодні від’їзду Віктора Януковича до США, де в ході робочого візиту 21—24 вересня гарант виступить на пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

КОМЕНТАРIІ

Володимир ФЕСЕНКО, політолог, директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна:

— Це тактичні кроки. В даному випадку не йдеться про якусь докорінну зміну позиції. Принципова політика Віктора Януковича й Партії регіонів залишається незмінною: визнання Голодомору як трагедії українського народу, але невизнання Голодомору геноцидом. Лист до української діаспори — це нейтралізація критичних зауважень, які лунають на адресу Віктора Януковича з боку закордонних українців. Від передбачає створення позитивного фону під час візиту Президента до США. Я вважаю, що там плануються якісь зустрічі з представниками діаспори, щоб продемонструвати, що Янукович буде українським Президентом. Розділ про Голодомор, лист — все це іміджеві, а не політичні кроки.

Владислав ВЕРСТЮК, історик:

— Є два варіанти. Якщо ці дії і заяви Президента направлені на кореляцію політики пам’яті держави, тоді я вітаю такі кроки. Тому що всі ми пам’ятаємо виступ глави держави стосовно Голодомору. Це було зроблено поспішно й не солідно. Сьогодні ж він заговорив, дійсно, як Президент Української держави. Я не знаю хто до цього доклав зусиль, але це дуже правильно. Якщо ж це кон’юнктурні кроки, заяви, які робляться в зв’язку з візитом до Сполучених Штатів, тоді тут коментувати взагалі важко. Тому що це переходить усі рамки. Подальші дії Віктора Януковича покажуть, якого з цих варіантів він дотримується.

ДО РЕЧIІ

Заступник голови Адміністрації Президента Ганна Герман, коментуючи появу розділу про Голодомор на президентському сайті, заявила: «Ми відновили розділ про Голодомор, щоб люди могли ознайомитися з минулим своєї країни. Але оновлюватися він не буде, так як тема добре вивчена».

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 
Рубрика: