29 — 30 червня в Державному музеї архітектури і побуту України в Пирогово відбулося перше Свято національних традицій «Фольклорама». Ініціаторами проведення фестивалю, який має згодом стати доброю традицією, виступили Управління у справах національностей та міграції Київської міськдержадміністрації, Міжнародний благодійний фонд «Центр інновацій і розвитку», Управління Верховного комісара ООН у справах біженців і національно-культурні товариства Києва. Зі слів директора фонду «Центр інновацій і розвитку» Олександра Сидоренка, ідея про проведення такої акції полягає в тому, щоб компактно зібрати національні меншини й ознайомити киян iз багатством палітри їх етнічної спадщини. Адже в Україні, за останніми даними, проживає близько 90 національностей. Однак далеко не кожен представник української нації знає про культурні традиції нацменшостей.
Під час свята на території музею в Пирогово було організовано роботу національних міні-містечок, у яких відвідувачі могли ознайомиться з декоративним мистецтвом, традиційними народними ремеслами, а також iз національними обрядами — «побувати» на татарському «Сабантуї» або на німецькому весіллі.
У фестивалі цього року взяли участь 11 національно-культурних товариств. Однак, за словами організаторів, посольства багатьох країн виявили зацікавленість подією й подали заявки на участь у ній наступного року. І не випадково, адже такі заходи в Україні — велика рідкість. До того ж це можливість ненав’язливо продемонструвати свою національну самобутність і, можливо навіть, зруйнувати упереджене ставлення багатьох українців до певних націй.
Судячи з відгуків, як відвідувачі, так і самі учасники за два дні проведення фестивалю отримали масу задоволення та нових вражень. Популярний ведучий передачі «Найкумедніше домашнє відео 3х4» Анатолій Дяченко вважає, що «перша ластівка» вийшла вдалою з усіх поглядів — фестиваль національних традицій органічно «вписався» в колоритний ландшафт чисто українського музею і в якійсь мірі нагадав відомі за творами класиків знамениті українські ярмарки, які служили не так місцем придбання корисних для дому речей, як були своєрідними культурними заходами, що об’єднували людей різних національностей. Голова татарського жіночого клубу «Ізгелек» Халіда Гончаренко зазначила, що «Фольклорама» допомогла національним меншинам не лише «заявити» про своє існування, але також нарешті ближче познайомитися зі своїми сусідами на Батьківщині. Єдиною вадою нинішнього фестивалю, на її думку, є недостатня розрекламованість заходу (що відбилося на відвідуваності), а також погана організація транспорту для учасників. У більшості ж відвідувачів претензія лише одна — «гастрономічна». Обіцяні кулінарні витвори різних народів подавалися стихійно й «одноразово», тому для того, щоб перепробувати всі кухні, найстійкішим гурманам доводилося висиджувати обидва дні фестивалю з початку й до закриття, що занадто нелегко за умов сонячної спеки.
Щоправда, не склалися стосунки з організаторами у російської громади, що демонстративно полишила фестиваль. На другий день свята міні-містечко під назвою «Російська околиця» являло собою порожній намет, єдиною «окрасою» якого були три вартових порядку. Хотілося б вірити, що при всьому символізмі описаної картини, це ніяк не вплине на успішне проведення майбутніх «Фольклорам».
